Головне управління Держземагентства у Миколаївській області

ᚼАрхів розділу ‘Вознесенський район’ᚼ

04 серпня під головуванням заступника голови Вознесенської райдержадміністрації Козуб О.О. проведено засідання земельної комісії з врегулювання земельних відносин. На комісії були присутні:  заступник начальника управління Держземагентства у Вознесенському районі Безкровна Н.В., начальник відділу фінансів виробничої сфери фінансового управління райдержадміністрації Барановська Н.В., заступник начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Малярчук В.М., заступник начальника Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області Літвак Н.О., та секретар комісії Невестюк В.В. Також, для ефективного розгляду заяв на засідання земельної комісії були запрошені землевпорядники сільських рад району. 
На комісії розглядалися заяви фізичних та юридичних осіб з питань земельних відносин. За підсумками засідання комісією прийняті рекомендації згідно чинного земельного законодавства.

Розглянувши розроблену Державним підприємством “Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” технічну документації з нормативно-грошової оцінки земель Кам’яна Балка, керуючись пунктом “А” статті 12, 186 Земельного Кодексу України, статті 23 Закону України “Про оцінку землі” та частиною 1 пункту 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Тімірязєвська сільська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель с. Кам’яна Балка Тімірязєвської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету та фінансів.

Сільський голова В. Ю. Притиковський


(Газета "Вісті Вознесенщини", 08.08.2013 р.)

Прийнятий закон «Про державний земельний кадастр» встановив, що внесення відомостей до державного земельного кадастру та надання відомостей з нього буде здійснюватися Державним кадастровим реєстратором, який працюватиме у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (це Державне агентство земельних ресурсів) та його територіальних органів.
Кабмін встановив розмір платних послуг, які надає Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи.

1. Державна реєстрація земельної ділянки — 93 гривні.
2. Видача витягу з Поземельної книги — 71 гривня.
3. Державна реєстрація акту на право власності на земельну ділянку — 102 гривні.
4. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку в разі набуття її на підставі цивільно-правового поговору щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтва про право на спадщину — 97 гривень.
5. Реєстрація договору оренди земельної ділянки —-129 гривень.
6. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення та відповідних змін до нього — 51 гривня.
7. Видача відомостей про межі земельної ділянки — 20 гривень.
8. Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки:
— для суб’єктів господарювання — 70 гривень;
— для громадян — 32 гривні.
9. Перевірка файла обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінний файл)

Відповідно до закону, з 1 січня 201З року державні акти на право власності на земельну ділянку видаватися не будуть. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику буде видаватися витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Проте варто нагадати, що з 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до нього, право власності на земельну ділянку у визначених цим законом випадках підтверджуватиме свідоцтво про право власності на нерухоме майно (до цього часу це право посвідчує держакт).
При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними. Заміна відбуватиметься у випадках, передбачених статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, там ідеться про випадки, коли нерухомість (у нашому випадку — земельні ділянки) вноситься до статутного фонду юридичної особи або виводиться з нього; фізичні особи та юридичні особи, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримують у власність переданий їм об’єкт нерухомого майна тощо. Якщо особа таких операцій не проводитиме, державний акт може залишатися в неї на руках необмежений час як чинний документ.

Усі права на земельні ділянки, набуті до 01.01.2010 року, є чинними і підлягають реєстрації Державною реєстраційною службою у реєстрі прав за бажанням власника такого права. Права на землю, які вникають після 01.01.2012, тобто після набрання чинності Законів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (в новій редакції) та “Про державний земельний кадастр”, підлягають обов’язковій державній реєстрації.
Громадянам-власникам земельних ділянок до 2003 року видавалися державні акти старого зразка без зазначення в них кадастрового номера земельної ділянки.
Із 2003 року видаються державні акти з обов’язковим зазначенням кадастрового номера земельної ділянки. Наявність кадастрового номера є підтвердженням внесення до бази даних державного земельного кадастру інформації щодо земельної ділянки та її власника. Така дія є необхідною для того, аби держава могла гарантувати власнику цієї земельної ділянки його права.
На сьогодні жодним законодавчим актом не обмежена в часі можливість присвоїти раніше приватизованій земельній ділянці кадастровий номер. Однак при укладанні будь-якої цивільно-правової угоди наявність кадастрового номера є обов’язковою.
Щодо розцінок на адмінспослуги з реєстрації земель, то вони встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року №835 “Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних послуг”. Зокрема, розмір плати за надання Держземагентством та його територіальними органами платних адміністративних послуг такий (у гривнях):

Відділ Держкомзему у Вознесенському районі


(Газета "Вісті Вознесенщини", 05.01.2012 р.)

Враховуючи особливу роль звернень громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, безумовного виконання вимог Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». у відділі Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області постійно ведеться робота із зверненнями громадян щодо вирішення життєво важливих проблем окремої людини і суспільства в цілому, реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відділом Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області забезпечується кваліфікований, неупереджений. об’єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених у них питань. Так, станом на вересень місяць 2011 року до відділу Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області надійшло звернень — 49, в тому числі роз’яснення земельного законодавства – 3, оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (складання державних актів на право власності на земельні ділянки) – 18, роздержавлення та паювання земель сільськогосподарських підприємств — 7, надання та вилучення земельних ділянок – 4, регулювання орендних правовідносин (виплата орендної плати, збільшення розміру орендної плати, укладання та розірвання договорів оренди тощо) – 3, вирішення земельних спорів (щодо межі суміжного землекористування тощо) — 7, скарги на дії (бездіяльність) посадових осіб відділу Держкомзему у Вознесенському районі – 1, скарги на дії (бездіяльність) посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування — 3, інші питання — 3. Також у відділі станом на вересень місяць із загальної кількості звернень зареєстровано 10 повторних звернень.
Під час проведення особистого прийому громадян керівництвом відділу Держкомзему у Вознесенському районі зареєстровано 4 звернення.
Питання, з якими звертаються громадяни до відділу, – найрізноманітніші. Прийняття нових нормативно-правових актів, які саме регулюють земельні правовідносини, сприяє тому, що громадяни звертаються саме з питань роз’яснення земельного законодавства. Звертаються громадяни також з питання вартості робіт із землеустрою, строків виготовлення державних актів, встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), заключення договорів оренди, одне з найактуальніших питань на сьогоднішній день – безоплатна приватизація земельних ділянок та виправлення помилок у зіпсованих державних актах.
Працівниками відділу постійно надаються роз’яснення фізичним та представникам юридичних осіб щодо переліку документів які необхідні для підготовки проектів розпоряджень голови райдержадміністрації: про надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок, передачу їх в оренду, щодо порядку надання земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств, щодо порядку оформлення правовстановлюючих документів на користування землею, щодо вирішення питання земельних спорів. Відділом Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області постійно дотримуються положення Законів України: Конституція України, «Про звернення громадян», «Про державну службу».


Н. В. Безкровна, заступник начальника відділу Держкомзему у Вознесенському районі


(Газета "Вісті Вознесенщини", 27.10.2011 р.)

У ході всенародного обговорення проекту Закону України “Про ринок земель” надійшло декілька тисяч пропозицій до положень законопроекту від власників паїв, фермерів, сільгосптоваровиробників, професійних незалежних громадських організацій, експертів, Усі вони були ретельно проаналізовані. Думка громадськості надзвичайно важлива і буде врахована в роботі щодо удосконалення законодавчого акта.
В основному, пропозиції зводилися до того, щоб земля не продавалася іноземцям, щоб ринок був регульований з боку держави.
Громадяни пропонують зменшити граничну максимальну площу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи до 100 – 500 гектарів. Під час дебатів на нещодавньому засіданні профільного комітети народні обранці дійшли висновку, що пропозиція слушна і один власник та члени його родини зможуть мати у своєму володінні значно менше, ніж 2100 гектарів.
Привертають також увагу пропозиції щодо кола покупців сільськогосподарських земель. Зокрема, сільгоспвиробники Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей та Автономної Республіки Крим запропонували до набувачів сільськогосподарських земель включити юридичних осіб.
- Однак така позиція суперечить вимогам фермерів, власників паїв, які категорично виступають проти продажу земель сільгосппризначення іноземцям, олігархам, юридичним особам з метою недопущення їх на ринок земель. Адже дозвіл на придбання землі юридичними особами може стати таким собі золотим ключиком, з допомогою якого великий капітал зможе відкрити скриньку Пандори щодо масштабної скупки та спекуляції землею. Отже парламентарям, власникам паїв усім зацікавленим особам доведеться шукати компроміс із цього гострого питання.
Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області, фермери з Вінницької та Запорізької області пропонують встановити черговість переважного права на купівлю земель сільськогосподарського призначення у разі відмови держави від такого права. А ось фермери Луганщини, Миколаївщини, Хмельниччини та науковці із Сум обґрунтовують свої пропозиції стосовно того, щоб надати таке переважне право, насамперед, орендарям або власникам сусідніх земельних ділянок. Землевласники з Дніпропетровщини наполягають на тому, щоб надати власнику землі право самому визначати покупця своєї землі. Так що і розробникам закону, і депутатам доведеться попрацювати над цією дилемою.
Заборонити змінювати цільове призначення не лише ділянок, що набуваються у власність із земель державної та комунальної власності, а й для наділів, які переходять у власність інших осіб, тобто приватної власності. На цьому наполягають здебільшого власники паїв Луганської, Київської, Запорізької областей.
Ще більш радикальніші пропозиції надійшли щодо цього положення Закону від селян з Прикарпаття, які вважають за потрібне запровадити мораторій на здійснення зміни цільового призначення особливо цінних земель.
Левова частка пропозицій стосовно вимог до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення зводиться до встановлення більш жорстких вимог до покупця землі. Зокрема, сподвижники земельної реформи з Прикарпаття та Луганської області пропонують надати право на купівлю цих земель громадянам, які мають громадянство України не менше 5 років, сільськогосподарську освіту, досвід роботи на землі та проживають на селі. А фермери з Миколаївщини надали обґрунтовану пропозицію, в разі реалізації якої землю сільгосппризначення зможуть викупити лише ті громадяни, які пропрацювали на землі 5 років і більше. Громади з Дніпропетровщини, Кіровоградщини, Чернігівщини наполягають на тому, щоб законодавець додав до цієї норми ще й вимогу стосовно того, що такі покупці землі мають право на її придбання, якщо вони господарюють на ній.
Стосовно консолідації земель сільськогосподарського призначення громадяни пропонують, в основному, виділити в окремий закон главу 4 проекту “Консолідація земель сільськогосподарського призначення”.
- Формування єдиних інвестиційно привабливих масивів, зручних для обробки – це нагальна потреба часу, адже в результаті розпаювання нині сільгоспугіддя нагадують шахівницю, що суттєво заважає налагодити ефективне товарне виробництво на селі, – зазначає з цього приводу Голова Держземагентства Сергій Тимченко.
Значна кількість пропозицій щодо земельної реформи стосується змін до інших законодавчих актів. Зокрема, йдеться про встановлення обов’язкових внесків до бюджетів сільських (селищних) рад на розвиток соціальної сфери та інфраструктури села у розмірі один відсоток від орендної плати, або від вартості проданої земельної ділянки, або від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Громадяни, які переймаються долею земельної реформи, пропонують розробникам закону детально виписати положення законодавчого акта, щодо створення Державного земельного (іпотечного) банку. Вони турбуються про те, щоб після його прийняття система кредитування сільгоспвиробника якомога швидше запрацювала.
Так, фермери з Донеччини ведуть мову про надання економічної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам з боку держави, зокрема шляхом зменшення ставок за кредитними зобов’язаннями до максимальних вісім відсотків передбачити можливість отримання довгострокових (до 20 років) кредитів з відсотковою ставкою до п’яти відсотків річних для придбання земельних ділянок сільгоспвиробниками. З цього приводу керівник земельного відомства Сергій Тимченко неодноразово наголошував, що держава всіляко сприятиме створенню спеціалізованої фінансової устави для підтримки дрібного та середнього товаровиробника на селі. Вони отримають можливість брати кредити на пільгових умовах для придбання землі та розвитку господарства. Це допоможе, зокрема, фермерам, конкурувати з агрохолдингами.
Змістовні та аргументовані пропозиції щодо надання підтримки фермерським господарствам надіслали Асоціації фермерів Богодухівського району Харківської області та Херсонської області. Вони пропонують безкоштовно передати у власність фермерським господарствам землі, які перебувають у їхньому постійному користуванні. А ось представники Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Полтавської області висловлюють думку стосовно того, щоб надати можливість кожному члену сімейного фермерського господарства безкоштовно отримати 50 га ріллі і 25 га сільськогосподарських угідь із земель запасу та невитребуваних паїв і передбачити механізми фінансової підтримки придбання фермерами землі.
Представники органів місцевого самоврядування Одещини звернулися до розробників закону, законодавців з проханням не менше 30 відсотків державного мита при укладенні цивільно-правових угод спрямовувати до місцевих бюджетів, наприклад, з метою наповнення місцевих бюджетів.
Пропозиції, висловлені до проекту Закону України “Про ринок земель” під час проведення широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії, після узагальнення Держземагентством, були обговорені з народними депутатами України в комітетах Верховної Ради і будуть внесені до Верховної Ради України при підготовці законопроекту до другого читання.


Відділ Держкомзему у Вознесенському районі


(Газета "Вісті Вознесенщини", 27.10.2011 р.)

Частиною четвертою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Враховуючи чинну редакцію статті 126 вищезазначеного Кодексу, право власності при спадкуванні виникає не з дня видачі свідоцтва, а з дня проставлення відмітки органами земельних ресурсів про перехід права власності на цю земельну ділянку на державному акті спадкодавця або ж з дня видачі та державної реєстрації нового державного акта на право власності на земельну ділянку на ім’я спадкоємця за його бажанням. Не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом, є підставою для припинення права власності на земельну ділянку відповідно до пункту «е» статті 140 цього ж Кодексу. Отже, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, успадкована іноземним громадянином, є його власністю без будь-яких обмежень і умов (крім вимоги використання за цільовим призначенням). Щодо інших земельних ділянок, то земельна ділянка для особистого селянського господарства, яка розташована біля будинку, може бути або відчужена у визначений термін, або ж за згодою органу місцевого самоврядування може бути проведена зміна цільового призначення такої ділянки. Щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то така ділянка має бути відчужена іноземним громадянином протягом року з дня виникнення у нього права власності на таку ділянку. Зміна цільового призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу — неможлива.


Відділ Держкомзему у Вознесенському районі


(Газета "Вісті Вознесенщини", 13.10.2011 р.)