Календар подій
Серпень 2014
П В С Ч П С Н
« Лип    
  1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Гаряча лінія
ᚴГаряча лінія Голови Держземагентства Україниᚴ
Земельна реформа
ᚴОбговорюємо проект Закону України "Про ринок земель"ᚴ
Розділи сайту
Архів матеріалів
ПЕРЕДПЛАТА
ᚮНауково-виробничий журнал Державного комітету України із земельних ресурсів "Землевпорядний вісник"ᚮ
Наша погода

Погода в Україні

Погода в Україні

Наша адреса

Переглянути більшу мапу
Наші партнери

Дозвільний центр Миколаївської облдержадміністрації

ᚡАГРОПРОМ - Агропромисловий Портал України - підприємства, товари, послуги, ціни, новини апк, вакансії."АГРОПРОМ"ᚡ

Відео- і аудіовипуски програми “Моя земля – моя власність” на інформаційному сайті Проекту “Земельна реформа в Україні”

Портал RootUA

Наші відвідувачі

ᚼАрхів розділу ‘місто Вознесенськ’ᚼ

Запровадження механізмів реєстрації земельних ділянок

Запровадження прозорих механізмів реєстрації земельних ділянок та видачі державних актів, спрощення та скорочення всіх процедур, а також запровадження комфортного обслуговування громадян є важливою складовою діючої земельної реформи.
Так, починаючи вже з 1 січня 2013 року, кожен пересічний громадянин, користуючись мережею Інтернет, зможе отримати відомості про свою земельну ділянку, оприлюднені на офіційному веб-сайті Держземагентства України . І на перспективу фахівці органів земельних ресурсів опрацюють та запровадять систему, що забезпечить подання електронної заявки громадянином навіть не виходячи зі свого будинку через веб-портал Держземагентства. Таким чином буде забезпечено вільний доступ власників земельних ділянок до інформації про їхні наділи. Окрім того, електронний кадастровий портал, над розробкою якого нині інтенсивно працює Держземагентство України, є дієвим інструментом боротьби з чергами, він також допоможе встановити надійний зв’язок між громадянами та територіальними органами земельних ресурсів.
Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держземагентства без залучення будь-яких інших організацій буде обробляти, перевіряти, вносити або видавати відомості з Державного земельного кадастру за принципом «єдиного вікна». Встановлюються чіткі терміни опрацювання заяв громадян.
Запровадження Державної кадастрової карти, яка є обов’язковою умовою впровадження земельної реформи, є одним із ключових чинників у програмі економічних перетворень на селі. Електронна кадастрова карта дасть можливість громадянам переглядати всі ділянки в межах України та базову кадастрову інформацію про них (площі, межі, відомості про цільове призначення тощо).
Наразі земельне відомство завершує підготовку автоматизованої системи Державного земельного кадастру – представлено пілотні проекти. З початку нового року в Україні буде запущена потужна електронна кадастрова карта за прикладом багатьох розвинутих країн світу. Вона стане важливою передумовою для завершення реалізації земельної реформи та відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення.
Слід зазначити, що з метою інформаційного наповнення Державного земельного кадастру в країні розпочато роботи з перетворення архівних паперових носіїв в електронну цифрову форму. Так, протягом травня-липня 2012 року перетворено в електронний вигляд близько 40 тисяч планово-картографічних матеріалів, тривають підготовчі роботи, спрямовані на сканування всіх наявних державних актів, а їх у країні близько 18 мільйонів. У подальшому фахівці органів земельних ресурсів оцифрують всю документацію із землеустрою. Раніше ці роботи не тільки не проводилися, але навіть і не планувалися.
Протягом червня-липня 2012 року до центральної бази даних внесено інформацію про 24 млн присвоєних кадастрових номерів, з місцевих локальних геоінформаційних систем завантажено близько 10,1 млн відомостей про земельні ділянки. Роботи у цьому напрямку тривають.
Не зупиняючись на досягнутому Держземагентство України опрацьовує питання щодо удосконалення порядку ведення Державного земельного кадастру, у тому числі і реєстрації земельних ділянок, зменшення вартості надання послуг шляхом внесення змін до чинного законодавства України. Зокрема: розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”. Проект постанови нині проходить погодження в міністерствах та відомствах згідно з вимогами законодавства України.

(Газета “Новый город”, 19.09.2012 р.)

10 березня — День землевпорядника

День землевпорядника встановлений в 1999 році Указом Президента, на підтримку ініціативи Державного комітету України по земельних ресурсах і Союзу землевпорядників України, враховуючи значний внесок землевпорядників у проведення реформ в Україні, забезпечення раціонального використання і охорони земельних ресурсів. В Україні це професійне свято відзначається щороку в другу суботу березня.
Дорогі землевпорядники!
Вітаю вас зі святом, від вашого професіоналізму залежить, наскільки ефективно використовується наша земля, в якому стані вона буде передана нащадкам. Успіхів вам в почесній і відповідальній справі, міцного здоров’я, добра і щастя вашим сім’ям!

Начальник відділу Держкомзему у місті Вознесенськ А. В. Павлов

(Газета "День за днём", 07.03.2012 р.)

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ВЛАСНИКУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ЧАСТКИ (ПАЮ)?

Шановний власник земельної частки (паю)!

Земельна реформа в Україні дала змогу кожному члену сільськогосподарського підприємства та пенсіонеру з їх числа отримати власний земельний наділ.
Селяни тривалий час були позбавлені найголовнішого права – права розпоряджатися своєю власністю. Багато з них вже померли, так і не скориставшись економічними перевагами володіння землею.
Проте кожен власник земельної ділянки повинен мати право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Для цього і впроваджувалася земельна реформа. Тому лише Вам, як землевласнику, вирішувати: чи продавати землю, чи здавати її в оренду або ж власноруч обробляти.
Нині реформування земельних відносин в Україні – на фінішній прямій.
Що дасть запровадження ринку землі пересічному селянинові? Які вигоди від цього він зможе набути?
На ці та інші запитання дає відповіді проект Закону України «Про ринок земель».
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300-350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600-700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Чи зможе одна особа скупити всі землі на території одного району, області?
Ні, не зможе. Максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть для: Полісся – 1500 га, Лісостепу – 1750 га, Степу – 2100 га, Карпат – 900 га, Криму – 1100 гектарів, але, у будь-якому випадку, у власності однієї особи на всій території країни не зможе бути більше 2100 га сільськогосподарських земель.
Які переваги матимуть молоді спеціалісти та особи, котрі господарюють на землі, при купівлі сільськогосподарських земель?
Таким особам надається право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з розстроченням платежу терміном на 5 років.
Чи зможуть банки скупити значні площі земель сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Земельні ділянки, на які звертається стягнення по неповернутому кредиту, підлягають продажу на прилюдних торгах і не переходять у власність банку.
Чи зможуть скупити землю спекулянти для перепродажу?
Ні, не зможуть. Встановлюватимуться високі ставки державного мита при перепродажу сільськогосподарських земель, які унеможливлять спекулятивні оборудки із землею.
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300 – 350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600 – 700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Які правовстановлюючі документи повинен мати власник земельної ділянки, щоб вільно нею розпоряджатися?
Основним документом, що посвідчує право на землю, є державний акт на право власності на земельну ділянку. Цей документ дає право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.
Хто зможе набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?
Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть бути виключно:
громадяни України;
фермерські господарства;
держава та органи місцевого самоврядування.

Всеукраїнська Громадська Організація “Спілка землевпорядників України”

(Газета "День за днём", 06.07.2011 р.)

Микола Присяжнюк, Міністр аграрної політики та продовольства: “Земельна реформа сприятиме перетворенню АПК на найбільш інвестиційно привабливий сектор економіки”

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

“АПК має всі шанси стати найбільш швидко зростаючим та найбільш інвестиційно привабливим сектором української економіки”, – заявив очільник Мінагрополітики.
За його словами, вже сьогодні спостерігається стійка тенденція до зростання інвестицій в аграрний сектор.
“За підсумками 2010 року капіталовкладення в основний капітал по аграрному сектору зросли більш ніж на 30%, а прямі іноземні інвестиції – більш ніж на 5%. В умовах, коли світова економіка продовжує страждати від наслідків економічної кризи, – це дуже позитивний показник”, – наголосив Микола Присяжнюк.
Також він відзначив, що в умовах зростання кількості населення та дефіциту продовольства у світі Україна має унікальний шанс перетворити свій агропромисловий комплекс на ефективний та швидко зростаючий сектор економіки, що спроможний буде гарантувати не лише внутрішню, але й міжнародну продовольчу безпеку.
“Ми вживаємо всі кроки для подальшого підвищення інвестиційного потенціалу нашого аграрного сектору. Цьому сприятиме запровадження аграрного страхування, і відкриття в Україні філії Чиказької товарної біржі. Проте головне питання на сьогодні – реалізація земельної реформи, яка, нарешті, дозволить і українським аграріям користуватися механізмами з залучення кредитних коштів у виробництво, якими користуються фермери в усьому світі”, – відзначив Міністр.
Також він наголосив на тому, що сьогодні Україну в усьому світі вже визнають країною з найбільшим потенціалом аграрного виробництва.
Про земельну реформу детальніше
Земельна реформа – “це цілий комплекс стратегічних заходів таких як: створення прозорого ринку землі, залучення фінансових ресурсів у сферу АПК, охорона родючості ґрунтів, інвентаризація, розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж насалених пунктів, демаркація державного кордону, створення електронного загальнодержавного земельного кадастру”, – роз’яснив очільник Мінагрополітики.
Микола Присяжнюк наголосив, що завершення земельної реформи – один з пріоритетів влади. “Це дуже сміливе і відповідальне рішення, проте сьогодні влада розуміє і глибоко усвідомлює, що без завершення земельної реформи не можливий подальший економічний розвиток аграрного сектору та й країни в цілому”, – упевнений міністр.
Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним а найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. У суспільстві точаться запеклі дискусії щодо цього питання. За словами Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка “українці з острахом ставляться до земельної реформи та запровадження ринку землі сільгосппризначення, оскільки не розуміють до кінця суті справи, – у суспільній свідомості панують міфи, які нагнітають панічні настрої.
Проте, міністр впевнений, що і громадяни, і більшість політичних сил визнають, що запровадження формування ринку земель сільськогосподарського призначання на часі. Його буде сформовано за умови належного нормативно-правового забезпечення та встановлення засад його функціонування.
На сьогодні вже розроблений проект Закону України “Про ринок земель”. Очікується, що він буди прийнятий та введений в дію восени 2011 року, що дозволить запровадити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2012 року.
Пропонуємо основні тези цього закону
Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету міністрі» України “Про державне мито”, Законів України “Про оренду землі”, “Про фермерське господарство”, “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, “Про оцінку земель”, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, “Про іпотеку”, “Про землеустрій”, “Про захист економічної конкуренції”.
Змінами до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державно мито” встановлюються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки. Це дозволить уникнути спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Змінами до Земельного та Цивільного кодексів України, Законів України “Про іпотеку”, “Про оренду землі” запроваджується застава прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Для уникнення монополізації на ринку земель, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції вносяться відповідні зміни до Земельного кодексу України, Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Зміни до Цивільного кодексу України (ст. 1277) та Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” спрямовані на врегулювання питання переходу у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, а спадкоємці відсутні (відумерла спадщина) та управління не витребуваними земельними частками (паями).
Зміни до Закону України “Про землеустрій” спрямовані на мінімізацію негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств, створення умов для охорони і стійкого регулювання природокористування шляхом здійснення консолідації земель.
З метою додержання обмежень щодо граничної максимальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи вносяться зміни до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Внесення змін до Закону України “Про оцінку земель” забезпечить інфраструктуру ринку земель відповідними кваліфікованими фахівцями з оцінки земель, а також посилить інститут рецензування робіт з оцінки, що в свою чергу забезпечить захист інтересів землевласників шляхом встановлення реальної ринкової вартості земельних ділянок,
Зміни до Закону України “Про фермерське господарство” передбачають виключання можливості відчуження фермерського господарства як цілісного майнового комплексу юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що узгоджуватиметься з положеннями проекту Закону України “Про ринок земель” в частині визначення набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зміни до Бюджетного кодексу України дозволять акумулювати кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, на спеціальні рахунки центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Загалом доопрацювання та подання на розгляд парламенту проекту закону України “Про ринок земель” дозволить максимально пришвидшити формування законодавчої бази ринкових земельних відносин.
Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рішень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.
Розроблений проект Закону України “Про державний земельний кадастр” який зареєстровано у Верховній Раді України (реєстр. №8077 від 04.02.2011) та який 10.05.2011 р. прийнято в першому читанні.
Законопроект визначає, що Державний земельний кадастр – це єдина державна (автоматизовану) геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при володінні, користуванні, розпорядженні земельними ділянками, управлінні земельними ресурсами, здійсненні землеустрою, проведенні оцінки землі тощо. Таким чином прийняття Закону “Про ринок земель”:
- розблокує проведення земельних торгів щодо вільних земельних ділянок та прав оренди на них;
- створить законодавчі умови для зняття мораторію;
- сформує коло власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення: громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування;
- обмежить участь іноземного капіталу;
- припинить спекуляцію земельними ділянками сільськогосподарського призначення;
- встановить заборону надмірної концентрації земельних ділянок;
- визначить державний орган з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності (Державне агентство земельних ресурсів);
- забезпечить стале землекористування шляхом визначення механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
В свою чорту створення ринку земель сільськогосподарського призначання та його ефективне державне регулювання дозволить вирішити наступні проблеми:
1) повноцінну реалізацію права приватної власності на землю суб’єктами земельних відносин;
2) створення сприятливого ринкового середовища;
3) кардинальне підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства;
4) раціональний перерозподіл та оптимізацію використання земель сільськогосподарського призначення;
5) встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
6) підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави;
7) безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку;
8) збереження та створення робочих місць у сільській місцевості;
9) покращення прозорості та ясності у земельних відносинах;
10) стимулювання розвитку громадськості у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.
Як висновок – реформа земельних відносин сьогодні є одним із основних завдань влади, покликаним досягти прозорості та чесності при використанні земельних ресурсів.
Метою земельної реформи є ефективне використання землі, яке дасть змогу підвищити конкурентноздатність України на світових аграрних ринках. Державна земельна політика виходить з розуміння того, що земля – це не тільки важливий економічний ресурс, а й національне надбання, яке потребує захисту і постійного контролю за її станом. Після реалізації земельної реформи позиції України на світових аграрних ринках значно посиляться, що дасть позитивний ефект для вітчизняної економіки в цілому.
За матеріалами Міністерства аграрної політики. Відділ зв’язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради. За довідками звертайтеся за тел. 3-22-74, відділ земельних ресурсів Держкомзему.

(Газета “День за днём”, 06.07.2011 р.)QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ВЛАСНИКУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ЧАСТКИ (ПАЮ)?

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Шановний власник земельної частки (паю)!

Земельна реформа в Україні дала змогу кожному члену сільськогосподарського підприємства та пенсіонеру з їх числа отримати власний земельний наділ.
Селяни тривалий час були позбавлені найголовнішого права – права розпоряджатися своєю власністю. Багато з них вже померли, так і не скориставшись економічними перевагами володіння землею.
Проте кожен власник земельної ділянки повинен мати право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Для цього і впроваджувалася земельна реформа. Тому лише Вам, як землевласнику, вирішувати: чи продавати землю, чи здавати її в оренду або ж власноруч обробляти.
Нині реформування земельних відносин в Україні – на фінішній прямій.
Що дасть запровадження ринку землі пересічному селянинові? Які вигоди від цього він зможе набути?
На ці та інші запитання дає відповіді проект Закону України «Про ринок земель».
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300-350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600-700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Чи зможе одна особа скупити всі землі на території одного району, області?
Ні, не зможе. Максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть для: Полісся – 1500 га, Лісостепу – 1750 га, Степу – 2100 га, Карпат – 900 га, Криму – 1100 гектарів, але, у будь-якому випадку, у власності однієї особи на всій території країни не зможе бути більше 2100 га сільськогосподарських земель.
Які переваги матимуть молоді спеціалісти та особи, котрі господарюють на землі, при купівлі сільськогосподарських земель?
Таким особам надається право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з розстроченням платежу терміном на 5 років.
Чи зможуть банки скупити значні площі земель сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Земельні ділянки, на які звертається стягнення по неповернутому кредиту, підлягають продажу на прилюдних торгах і не переходять у власність банку.
Чи зможуть скупити землю спекулянти для перепродажу?
Ні, не зможуть. Встановлюватимуться високі ставки державного мита при перепродажу сільськогосподарських земель, які унеможливлять спекулятивні оборудки із землею.
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300 – 350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600 – 700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Які правовстановлюючі документи повинен мати власник земельної ділянки, щоб вільно нею розпоряджатися?
Основним документом, що посвідчує право на землю, є державний акт на право власності на земельну ділянку. Цей документ дає право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.
Хто зможе набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?
Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть бути виключно:
громадяни України;
фермерські господарства;
держава та органи місцевого самоврядування.

Всеукраїнська Громадська Організація “Спілка землевпорядників України”

(Газета "Новый город", 06.07.2011 р.)
QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Микола Присяжнюк, Міністр аграрної політики та продовольства: “Земельна реформа сприятиме перетворенню АПК на найбільш інвестиційно привабливий сектор економіки”

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

“АПК має всі шанси стати найбільш швидко зростаючим та найбільш інвестиційно привабливим сектором української економіки”, – заявив очільник Мінагрополітики.
За його словами, вже сьогодні спостерігається стійка тенденція до зростання інвестицій в аграрний сектор.
“За підсумками 2010 року капіталовкладення в основний капітал по аграрному сектору зросли більш ніж на 30%, а прямі іноземні інвестиції – більш ніж на 5%. В умовах, коли світова економіка продовжує страждати від наслідків економічної кризи, – це дуже позитивний показник”, – наголосив Микола Присяжнюк.
Також він відзначив, що в умовах зростання кількості населення та дефіциту продовольства у світі Україна має унікальний шанс перетворити свій агропромисловий комплекс на ефективний та швидко зростаючий сектор економіки, що спроможний буде гарантувати не лише внутрішню, але й міжнародну продовольчу безпеку.
“Ми вживаємо всі кроки для подальшого підвищення інвестиційного потенціалу нашого аграрного сектору. Цьому сприятиме запровадження аграрного страхування, і відкриття в Україні філії Чиказької товарної біржі. Проте головне питання на сьогодні – реалізація земельної реформи, яка, нарешті, дозволить і українським аграріям користуватися механізмами з залучення кредитних коштів у виробництво, якими користуються фермери в усьому світі”, – відзначив Міністр.
Також він наголосив на тому, що сьогодні Україну в усьому світі вже визнають країною з найбільшим потенціалом аграрного виробництва.
Про земельну реформу детальніше
Земельна реформа – “це цілий комплекс стратегічних заходів таких як: створення прозорого ринку землі, залучення фінансових ресурсів у сферу АПК, охорона родючості ґрунтів, інвентаризація, розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж насалених пунктів, демаркація державного кордону, створення електронного загальнодержавного земельного кадастру”, – роз’яснив очільник Мінагрополітики.
Микола Присяжнюк наголосив, що завершення земельної реформи – один з пріоритетів влади. “Це дуже сміливе і відповідальне рішення, проте сьогодні влада розуміє і глибоко усвідомлює, що без завершення земельної реформи не можливий подальший економічний розвиток аграрного сектору та й країни в цілому”, – упевнений міністр.
Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним а найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. У суспільстві точаться запеклі дискусії щодо цього питання. За словами Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка “українці з острахом ставляться до земельної реформи та запровадження ринку землі сільгосппризначення, оскільки не розуміють до кінця суті справи, – у суспільній свідомості панують міфи, які нагнітають панічні настрої.
Проте, міністр впевнений, що і громадяни, і більшість політичних сил визнають, що запровадження формування ринку земель сільськогосподарського призначання на часі. Його буде сформовано за умови належного нормативно-правового забезпечення та встановлення засад його функціонування.
На сьогодні вже розроблений проект Закону України “Про ринок земель”. Очікується, що він буди прийнятий та введений в дію восени 2011 року, що дозволить запровадити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2012 року.
Пропонуємо основні тези цього закону
Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету міністрі» України “Про державне мито”, Законів України “Про оренду землі”, “Про фермерське господарство”, “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, “Про оцінку земель”, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, “Про іпотеку”, “Про землеустрій”, “Про захист економічної конкуренції”.
Змінами до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державно мито” встановлюються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки. Це дозволить уникнути спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Змінами до Земельного та Цивільного кодексів України, Законів України “Про іпотеку”, “Про оренду землі” запроваджується застава прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Для уникнення монополізації на ринку земель, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції вносяться відповідні зміни до Земельного кодексу України, Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Зміни до Цивільного кодексу України (ст. 1277) та Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” спрямовані на врегулювання питання переходу у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, а спадкоємці відсутні (відумерла спадщина) та управління не витребуваними земельними частками (паями).
Зміни до Закону України “Про землеустрій” спрямовані на мінімізацію негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств, створення умов для охорони і стійкого регулювання природокористування шляхом здійснення консолідації земель.
З метою додержання обмежень щодо граничної максимальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи вносяться зміни до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Внесення змін до Закону України “Про оцінку земель” забезпечить інфраструктуру ринку земель відповідними кваліфікованими фахівцями з оцінки земель, а також посилить інститут рецензування робіт з оцінки, що в свою чергу забезпечить захист інтересів землевласників шляхом встановлення реальної ринкової вартості земельних ділянок,
Зміни до Закону України “Про фермерське господарство” передбачають виключання можливості відчуження фермерського господарства як цілісного майнового комплексу юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що узгоджуватиметься з положеннями проекту Закону України “Про ринок земель” в частині визначення набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зміни до Бюджетного кодексу України дозволять акумулювати кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, на спеціальні рахунки центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Загалом доопрацювання та подання на розгляд парламенту проекту закону України “Про ринок земель” дозволить максимально пришвидшити формування законодавчої бази ринкових земельних відносин.
Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рішень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.
Розроблений проект Закону України “Про державний земельний кадастр” який зареєстровано у Верховній Раді України (реєстр. №8077 від 04.02.2011) та який 10.05.2011 р. прийнято в першому читанні.
Законопроект визначає, що Державний земельний кадастр – це єдина державна (автоматизовану) геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при володінні, користуванні, розпорядженні земельними ділянками, управлінні земельними ресурсами, здійсненні землеустрою, проведенні оцінки землі тощо. Таким чином прийняття Закону “Про ринок земель”:
- розблокує проведення земельних торгів щодо вільних земельних ділянок та прав оренди на них;
- створить законодавчі умови для зняття мораторію;
- сформує коло власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення: громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування;
- обмежить участь іноземного капіталу;
- припинить спекуляцію земельними ділянками сільськогосподарського призначення;
- встановить заборону надмірної концентрації земельних ділянок;
- визначить державний орган з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності (Державне агентство земельних ресурсів);
- забезпечить стале землекористування шляхом визначення механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
В свою чорту створення ринку земель сільськогосподарського призначання та його ефективне державне регулювання дозволить вирішити наступні проблеми:
1) повноцінну реалізацію права приватної власності на землю суб’єктами земельних відносин;
2) створення сприятливого ринкового середовища;
3) кардинальне підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства;
4) раціональний перерозподіл та оптимізацію використання земель сільськогосподарського призначення;
5) встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
6) підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави;
7) безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку;
8) збереження та створення робочих місць у сільській місцевості;
9) покращення прозорості та ясності у земельних відносинах;
10) стимулювання розвитку громадськості у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.
Як висновок – реформа земельних відносин сьогодні є одним із основних завдань влади, покликаним досягти прозорості та чесності при використанні земельних ресурсів.
Метою земельної реформи є ефективне використання землі, яке дасть змогу підвищити конкурентноздатність України на світових аграрних ринках. Державна земельна політика виходить з розуміння того, що земля – це не тільки важливий економічний ресурс, а й національне надбання, яке потребує захисту і постійного контролю за її станом. Після реалізації земельної реформи позиції України на світових аграрних ринках значно посиляться, що дасть позитивний ефект для вітчизняної економіки в цілому.
За матеріалами Міністерства аграрної політики. Відділ зв’язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради. За довідками звертайтеся за тел. 3-22-74, відділ земельних ресурсів Держкомзему.

(Газета “День за днём”, 29.06.2011 р.)QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ВЛАСНИКУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ЧАСТКИ (ПАЮ)?

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Шановний власник земельної частки (паю)!

Земельна реформа в Україні дала змогу кожному члену сільськогосподарського підприємства та пенсіонеру з їх числа отримати власний земельний наділ.
Селяни тривалий час були позбавлені найголовнішого права – права розпоряджатися своєю власністю. Багато з них вже померли, так і не скориставшись економічними перевагами володіння землею.
Проте кожен власник земельної ділянки повинен мати право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Для цього і впроваджувалася земельна реформа. Тому лише Вам, як землевласнику, вирішувати: чи продавати землю, чи здавати її в оренду або ж власноруч обробляти.
Нині реформування земельних відносин в Україні – на фінішній прямій.
Що дасть запровадження ринку землі пересічному селянинові? Які вигоди від цього він зможе набути?
На ці та інші запитання дає відповіді проект Закону України «Про ринок земель».
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300-350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600-700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Чи зможе одна особа скупити всі землі на території одного району, області?
Ні, не зможе. Максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть для: Полісся – 1500 га, Лісостепу – 1750 га, Степу – 2100 га, Карпат – 900 га, Криму – 1100 гектарів, але, у будь-якому випадку, у власності однієї особи на всій території країни не зможе бути більше 2100 га сільськогосподарських земель.
Які переваги матимуть молоді спеціалісти та особи, котрі господарюють на землі, при купівлі сільськогосподарських земель?
Таким особам надається право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з розстроченням платежу терміном на 5 років.
Чи зможуть банки скупити значні площі земель сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Земельні ділянки, на які звертається стягнення по неповернутому кредиту, підлягають продажу на прилюдних торгах і не переходять у власність банку.
Чи зможуть скупити землю спекулянти для перепродажу?
Ні, не зможуть. Встановлюватимуться високі ставки державного мита при перепродажу сільськогосподарських земель, які унеможливлять спекулятивні оборудки із землею.
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300 – 350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600 – 700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Які правовстановлюючі документи повинен мати власник земельної ділянки, щоб вільно нею розпоряджатися?
Основним документом, що посвідчує право на землю, є державний акт на право власності на земельну ділянку. Цей документ дає право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.
Хто зможе набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?
Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть бути виключно:
громадяни України;
фермерські господарства;
держава та органи місцевого самоврядування.

Всеукраїнська Громадська Організація “Спілка землевпорядників України”

(Газета "День за днём", 29.06.2011 р.)QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Створення державного земельного кадастру як складової земельної реформи

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській областіСтаттею 13 основного Закону України – Конституції визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.
Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
У статті 14 Конституції України зазначається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Найбільшою проблемою сьогодення у сфері земельних відносин в Україні є відсутність Закону України “Про державний земельний кадастр”.
З часу подання першого урядового законопроекту “Про державний земельний кадастр”, який зареєстровано у Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року, і до сьогодні Верховна Рада України розглянула 7 проектів Закону України “Про державний земельний кадастр”, з них 5 подані народними депутатами України. Останній законопроект внесено на розгляд Верховної Ради України 4 лютого 2011 року народними депутатами України Бевзенком В.Ф., Ткачем Р.В., Лук’янчуком Р.В. та зареєстровано за № 8077.
Зрозуміло, що прийняття закону України “Про Державний земельний кадастр” є вагомим кроком у вирішенні важливих проблем правового, економічного, соціального та екологічного розвитку країни.
Державний земельний кадастр відіграє особливу роль у реформуванні земельних відносин, як інформаційна база для ефективного управління земельними ресурсами, ведення системи реєстрації, землеустрою, підтримки податкової та інноваційної політики держави, становлення та розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.
Як свідчить досвід країн світу, який узагальнюється та поширюється Європейською економічною комісією Організації об’єднаних націй, послуги з кадастрового обліку та з реєстрації прав на нерухоме майно мають принципове значення для функціонування ринків обігу земель та нерухомості. В узагальненому досвіді розвитку системи управління земельними ресурсами, який наведено зазначеною Комісією у публікації “Управління земельними ресурсами у регіоні ЄЕК ООН: тенденції розвитку та основні принципи”, підкреслюється, що кожна країна має створювати та забезпечувати функціонування власної системи у рамках свого соціального, економічного та культурного середовища, оскільки кожна країна має унікальну історію та досвід.
У всіх країнах у тій чи іншій формі прийнято відповідне законодавство, яке врегульовує кадастровий облік. Накопичений досвід, за даними Комісії, свідчить про перевагу законів, що мають загальний рамочний характер відповідно до якого здійснюється регуляторна діяльність, над законами, які надмірно завантажені різними нормативами та технічними деталями, що є стримуючим фактором. У різних країнах можуть діяти закони, що стосуються приватного життя, але “право на захист приватного життя” повинно бути гарантовано у процесі формування любої системи кадастрового обліку та реєстрації прав, однак при цьому слід приймати до уваги інтереси суспільства. Дані кадастру мають бути захищені і в той же час доступні для користувачів. Система кадастру має враховувати необхідність збалансування між правами на інформацію та правами на захист персональних даних.
На пленарному засіданні Верховної Ради України 19.05.2011 проект Закону України «Про Державний земельний кадастр», (реєстр. № 8077). внесений народними депутатами України В. Бевзенком, Р. Ткачом, Р. Лук’янчуком прийняти за основу в першому читанні.
Проект Закону України «Про Державний земельний кадастр» підготовлений відповідно до статті 204 Земельного кодексу України з метою встановлення правових, економічних та організаційних основ діяльності у сфері державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр – єдина державна автоматизована геоінформаційна система документованих відомостей про земельні ділянки, розташовані в межах України, їх цільове призначення, обмеження у використанні земельних ділянок, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.
Дані державного земельного кадастру є основою для ведення містобудівного кадастру населених пунктів, кадастрів інших природних ресурсів.
Метою ведення державного земельного кадастру, згідно проекту закону, є:
гарантування прав власників і землекористувачів;
регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель;
здійснення землеустрою;
контролю за використанням та охороною земель;
обліку цінності земель у складі природних ресурсів;
інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих фізичних та юридичних осіб;
- встановлення обґрунтованих розмірів плати за землю.
Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах:
- обов’язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об’єкти;
- єдності методології ведення Державного земельного кадастру;
- об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у документах Державного земельного кадастру;
- внесення відомостей до Держаного земельного кадастру виключно на підставі та в порядку, визначеному цим Законом;
- відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;
- безпосередності внесення до Держаного земельного кадастру відомостей про об’єкти Держаного земельного кадастру, що змінюються;
- документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.
Законопроектом вперше визначений виключний перелік документації
із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру. Це обумовлено тим, що на даний час ані Земельний кодекс України, ані Закон України «Про землеустрій» однозначно ці питання не врегульовують і на практиці у різних регіонах це питання вирішується різним чином.
Крім того, сьогодні у процесі внесення відомостей про земельну ділянку приймає участь невиправдано велика кількість органів – районні та обласні структури Держкомзему, структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру. Все це провокує значну кількість різноманітних зловживань. Для виправлення такої ситуації законопроект визначає, що аналіз поданої документації та внесення усіх відомостей про земельну ділянку вносяться виключно районними (міськими) територіальними органами центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів.
Вперше на законодавчому рівні пропонується визначити статус обмінного файлу як електронного документу, що відображає зміст документації, на підставі якої відомості вносяться до Державного земельного кадастру.
Встановлюється загальний строк внесення відомостей про землі та земельні ділянки до Державного земельного кадастру – чотирнадцять днів з дня подання необхідних документів. Слід зазначити, що сьогодні, у зв’язку з неврегульованістю цього питання на законодавчому рівні, вказана процедура може тривати роками.
Забезпечення ведення державного земельного кадастру буде здійснювати його Держатель – Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (містах).
Безпосередній прийом громадян та представників юридичних осіб здійснюватимуть посадові особи територіальних органів Держземагентства та державні кадастрові реєстратори, які знаходяться у кожному районному центрі АР Крим та всіх областей України, містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Взаємодія громадян та представників юридичних осіб здійснюється з державними кадастровими реєстраторами за принципом «Єдиного вікна». Державний кадастровий реєстратор – спеціально уповноважена посадова особа, яка несе особисту відповідальність за реєстрацію документів Державного земельного кадастру, є процесуально незалежним суб’єктом, функціонально диференційовані повноваження якого встановлені статтями 7, 9 законопроекту у залежності від територіального рівня органу, у складі якого він працюватиме.
Пропонується змінити сутність та чітко визначити процедуру здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Якщо на даний час державна реєстрація земельної ділянки проводиться під час кожної трансакції із земельною ділянкою, і включає процедуру видачі державних актів чи реєстрації договорів оренди, законопроектом вказана процедура фактично зведена лише до присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру при її формуванні. Законопроектом встановлюються підстави, процедура та строки здійснення державної реєстрації, визначений виключний перелік документації із землеустрою, на підставі якої така реєстрація може здійснюватись. На відміну від існуючої редакції Земельного кодексу України, законопроектом передбачено, що державна реєстрація сформованої («нової») земельної ділянки має здійснюватись до надання її у власність або користування органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При цьому кадастровий номер земельної ділянки має в обов’язковому порядку зазначатись у рішенні про таке надання. Слід зазначити, що сьогодні у таких рішеннях в більшості випадків земельні ділянка не ідентифікована і із тексту рішень взагалі неможливо дізнатись про її місцезнаходження (часто вказуються лише розмір, район та населений пункт). Передбачається, що земельні ділянки, право власності (користування) якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Законопроект встановлює виключний перелік відомостей, основні вимоги щодо відкриття, ведення та закриття Поземельної книги – документу Державного земельного кадастру, який містить відомості про конкретну земельну ділянку. Згідно із законопроектом Поземельна книга містить: кадастровий номер, відомості про земельну ділянку (місцезнаходження земельної ділянки, цільове призначення, вид функціонального використання, площу, земельні угіддя, нормативну та експертну грошову оцінку), відомості про власників та користувачів земельної ділянки, інформацію про зареєстровані речові права щодо земельної ділянки, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки; дату державної реєстрації земельної ділянки; відомості про документацію із землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки та внесені зміни до відомостей про неї. Законопроектом визначений виключний перелік осіб, які можуть ініціювати внесення змін до відомостей Поземельної книги. У переважній більшості випадків це власник земельної ділянки чи користувач земельної ділянки державної чи комунальної власності. Крім того, законопроектом враховано випадки, коли внесення змін до відомостей про земельну ділянку обумовлено проведенням робіт із землеустрою та оцінки земель, які проводяться у масштабах цілих адміністративно-територіальних одиниць (зміна меж населених пунктів, проведення нормативної грошової оцінки, визначення у землевпорядній документації меж обмежень у використанні масивів земельних ділянок, безпосередньо встановлених нормативно-правовими актами). У таких випадках законопроект передбачає внесення відомостей до Поземельної книги на підставі заяви органу державної влади та місцевого самоврядування, який здійснив затвердження відповідної документації.
Законопроектом передбачено запровадження принципово нового підходу до питання встановлення обмежень у використанні земельних ділянок. Так, на даний час всі без виключення обмеження (обтяження) у використанні земельних ділянок підлягають державній реєстрації, а отже є чинними з моменту такої реєстрації. Проте такий стан справ не враховує ситуацію, коли обмеження (обтяження) безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Складається абсурдна ситуація, коли, наприклад, певні норми закону прямої дії по суті вводяться в дію не Парламентом, а державним реєстратором. До того ж, з часу прийняття закону до моменту державної реєстрації обмежень може пройти значна кількість часу, іноді роки. За цей час недотримання незареєстрованих обмежень (наприклад, в межах охоронних зон, зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг) може спричинити виникнення аварій, нанесення значної шкоди довкіллю тощо. Тому нормами законопроекту пропонується виключити із Земельного кодексу України положення щодо обов’язковості здійснення державної реєстрації обмежень у використанні земельних ділянок, які безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Натомість пропонується встановити обов’язковість зазначення вказаних обмежень у документації із землеустрою, Поземельних книгах. Таким чином, вказані відомості будуть включені до Державного земельного кадастру, але будуть чинними з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту.
Законопроектом передбачається запровадження Адміністратора єдиної державної геоінформаційної системи Державного земельного кадастру.
Передбачаються такі функції Адміністратора Державного земельного кадастру
створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
технічне та технологічне забезпечення процесів ведення Державного земельного кадастру;
збереження та захист даних, що міститься у Державному земельному кадастрі.
Адміністратор Державного земельного кадастру має здійснювати свої функції на центральному та регіональному (АР Крим, області, міста Київ та Севастополь) рівнях.
На центральному рівні адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує:
- створення, впровадження та супровід програмного забезпечення, яке використовують у процесі ведення Державного земельного кадастру;
- підготовку технічних регламентів щодо користування, обслуговування серверного обладнання, мереж передачі даних, комп’ютерів в територіальних органах Держземагентства;
- безперервну та постійну роботу програмно-апаратного комплексу центрів обробки даних;
- доступ територіальних органів Держземагентства та інших, визначених законодавством, користувачів до бази даних Державного земельного кадастру;
- цілодобову підтримку територіальних органів Держземагентства в режимі «гарячої» лінії;
- технічну підтримку навчально-методичного центру підготовки адміністраторів та користувачів системи;
- навчання та тестування адміністраторів регіонального рівня;
- технічну підтримку взаємодії Державного земельного кадастру з Реєстром прав, Містобудівним кадастром та іншими Державними реєстрами і до інформаційними системами.
На регіональному рівні адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує:
підключення та роботу територіальних органів Держземагентства єдиної мережі передачі даних;
працездатність комп’ютерів користувачів та термінове відновлення у разі їх пошкодження;
безперебійне функціонування серверного обладнання, призначеного для забезпечення картографічних робіт та ведення електронних архівів.
Крім того Адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує функціонування комплексної системи захисту інформації, що обробляється в автоматизованих систем центрального та регіонального рівнів від несанкціонованого доступу, модифікації та руйнування, а також постійну доступність зазначеної інформації для авторизованих користувачів.
Законопроектом врегульовується порядок обміну інформацією між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Зокрема, пропонується встановити, що інформація про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку разом з її кадастровим планом у електронному (цифровому) вигляді надходить до органу, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Останній, у свою чергу, надсилає до Державного земельного кадастру інформацію про те, що право на земельну ділянку зареєстровано за певною особою. В такому ж порядку здійснюється обмін інформацією, яка містить дані про частини земельних ділянок, на які поширюється право оренди, сервітуту. Отримана інформація може бути в подальшому використана при управлінні земельними ресурсами, здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель, справлянні плати за землю тощо.
Законопроектом передбачається впровадження положення щодо відкритості даних Державного земельного кадастру. Практика багатьох країн свідчить, що для реалізації прав, інтересів фізичних та юридичних осіб, внесення інвестицій у економіку країни суттєве значення має прозорість інформації про земельні ділянки. Закритість такої інформації в нинішніх умовах є однією з основних причин корупції у земельній сфері. Тому законопроектом передбачена обов’язковість відображення відомостей державного земельного кадастру в мережі Інтернет з режимом відритого доступу за виключенням відомостей, вільне розповсюдження яких заборонене законом (це, перш за все, інформація про власників та користувачів земельних ділянок). На думку авторів законопроекту запровадження таких положень принесе значну користь суспільству і сприятиме формуванню позитивного іміджу України як інвестиційно-привабливої держави.
Основні організаційно-технічні питання функціонування Державного земельного кадастру передбачається врегулювати відповідним Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Передбачається, що проект закону України «Про державний земельних кадастр» буде прийнято та введено в дію влітку 2011 року та у переважній частині положень набере чинності з 1 січня 2012 року.
Проектом закону пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Кодекс України «Про адміністративні правопорушення».
Прикінцевими та перехідними положеннями проекту закону передбачено Кабінету Міністрів України:
1) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи з виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, перенесених до Державного реєстру земель, відновлення пунктів державної геодезичної мережі, проведення інвентаризації земель.
2) до 01 січня 2012 року забезпечити створення інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель.
На думку авторів, реалізація положень проекту Закону забезпечить:
гарантування та захист прав на землю;
сприяння подоланню корупції у сфері земельних відносин;
відкритість та доступність інформації про земельні ділянки, в тому числі доступ за допомогою мережі Інтернет;
безоплатність доступу органів державної влади та місцевого самоврядування;
доступ громадян до публічної інформації про земельні ділянки;
розвиток земельних ринків та їх моніторинг;
охорона земельних ресурсів та підтримка моніторингу навколишнього середовища;
забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування земельно-кадастровою інформацією для прийняття управлінських рішень;
підтримка оподаткування землі та нерухомості;
сприяння землеустрою державних земель;
удосконалення міського планування та сприяння розвитку інфраструктури;
забезпечення гарантії кредитування банківськими установами;
зменшення кількості земельних спорів
мінімізує можливість корупційних дій з боку посадових осіб;
створює засади суспільного контролю над використанням земельних ресурсів;
сприятиме формуванню позитивного іміджу України як інвестиційно-привабливої держави

Прес-служба Державного агентства земельних ресурсів України

(Газета "День за днём", 29.06.2011 р.)
QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Інформаційний лист щодо проекту Закону України “Про Державний земельний кадастр”

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Державне агентство земельних ресурсів України

03680, вул. Народного ополчення, 3

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

щодо проекту Закону України

“Про Державний земельний кадастр”

21.06.2011

19 травня 2011 року проект Закону України “Про Державний земельний кадастр” (реєстр. № 8077), розроблений народними депутатами України за участю фахівців Держемагенства, Мінюсту та Мінагрополітики, Верховною Радою України прийнято за основу. 9 червня 2011 року профільним комітетом рекомендовано Верховній Раді України прийняти вказаний законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Законопроект визначає Державний земельний кадастр як єдину державну (автоматизовану) геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при володінні, користуванні, розпорядженні земельними ділянками, управлінні земельними ресурсами, здійсненні землеустрою, проведенні оцінки землі тощо.

Внесення та надання відомостей Державного земельного кадастру у складі центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальних органів здійснюється державними кадастровими реєстраторами.

Державний кадастровий реєстратор має відповідне посвідчення, власну печатку і самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, збереження та захист даних, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Відомості Державного земельного кадастру є основою для ведення містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів.

Законопроектом встановлюються підстави, процедура та строки здійснення державної реєстрації об’єктів кадастру, визначається виключний перелік документації із землеустрою, на підставі якої така реєстрація здійснюється. Зокрема, встановлюється чотирнадцятиденний строк внесення та десятиденний строк надання відомостей Державного земельного кадастру.

Важливим досягненням законопроекту є запровадження принципу та дієвих механізмів обов’язкового внесення до Державного земельного кадастру результатів робіт із землеустрою та оцінки земель, без чого вони не набувають юридичного значення.

Земельній ділянці, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який підлягає обов’язковому зазначенню у рішеннях органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначання, визначення їх грошової оцінки, тощо.

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) адміністративно-територіальних одиниць та одиниць кадастрового зонування, кадастрові та інші тематичні карти (плани) адміністративно-територіальних одиниць та поземельні книги, які ведуться у паперовому та електронному вигляді.

Відомості про об’єкти Державного земельного кадастру визнаються державою з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру, за винятком обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Такі обмеження визнаються державою з моменту набуття чинності відповідними нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Законопроектом визначено виключний перелік документації із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру. Зміст документації відображається в обмінному файлі, який є безпосереднім носієм кадастрової інформації, та має статус електронного документу.

Державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі здійснюється державним кадастровим реєстратором за місцем їх розташування при їх формуванні шляхом відкриття Поземельних книг на такі ділянки.

Законопроектом врегульовується порядок обміну інформацією між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та передбачається впровадження положення щодо відкритості даних Державного земельного кадастру з метою забезпечення інформаційної взаємодії з користувачами кадастрової інформації, зокрема, шляхом розміщення відповідної інформації (крім персональних та інших конфіденційних даних) у відкритій мережі Інтернет.

Відомості Державного земельного кадастру надаються користувачам у формі: витягів про об’єкти Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землю; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру; а також у формі надання прямого доступу до нього нотаріусам, банкам, а також особам, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, оцінки земель та проведення земельних торгів.

Законопроект вносить зміни до Земельного кодексу України, зокрема, до статті 126 щодо посвідчення з 01 січня 2013 року речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними.

Земельні ділянки, право власності або користування якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до 01 січня 2012 року у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання заяв про це їх власниками, користувачами, та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться у документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 01 січня 2012 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

Законопроектом передбачено зобов’язання Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування Закону розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи з виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, перенесених з Державного реєстру земель, відновлення пунктів державної геодезичної мережі, проведенні інвентаризації земель, а до 01 січня 2012 року – забезпечити створення інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у державному реєстрі земель.


Інформаційний лист підготовлено Департаментом нормативно-правового забезпечення розвитку земельних відносин спільно з Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру”


(Газета "День за днём", 29.06.2011 р.)
QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Микола Присяжнюк: завершення земельної реформи – один з пріоритетів влади. Це дуже сміливе і відповідальне рішення

QR-код Інтернет-сайту веб-порталу Головного управління Держкомзему у Миколаївській областіРеформування земельних відносин в Україні здійснюється два десятиліття. Це тернистий і складний шлях до запровадження цивілізованого ринку земель. Головним кроком до введення в обіг земель сільськогосподарського призначення має бути скасування мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який обмежує конституційні права власників земельних ділянок. Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України «Кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». Адже мораторій замість вирішення існуючих проблем, призводить до нагромадження нових.
Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. У суспільстві точаться запеклі дискусії щодо цього питання. За словами Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка «українці з острахом ставляться до земельної реформи та запровадження ринку землі сільгосппризначення, оскільки не розуміють до кінця суті справи, а у суспільній свідомості панують міфи, які нагнітають панічні настрої». Проте, міністр впевнений, що і громадяни і більшість політичних сил визнають, що запровадження формування ринку земель сільськогосподарського призначення на часі. Його буде сформовано за умови належного нормативно-правового забезпечення та встановлення засад його функціонування.
Відповідно до положень законопроекту «Про ринок земель» набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за цивільно-правовими угодами мають бути лише:
громадяни України;
фермерські господарства;
держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України;
територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
Виключається участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що унеможливить втрату Україною позицій щодо виробництва продовольства. Адже вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники у найближчі 5-7 років неспроможні на рівних конкурувати із іноземним капіталом.
Для недопущення спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки (від 60 відсотків від нормативної грошової оцінки – при відчуженні на п’ятий, до 100 відсотків – при відчуженні за перший рік).
Граничний розмір земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи в цілому по Україні не може перевищувати 2100 гектарів, в тому числі для:
Полісся – 1500 гектарів;
Лісостепу – 1750 гектарів;
Степу – 2100 гектарів;
Карпатської гірської області – 900 гектарів;
Кримської гірської області – 1100 гектарів.
І тепер постає питання щодо управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та резерві за межами населених пунктів, площа яких складає 2,9 млн. гектарів.
Необхідно забезпечити перехід у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, за відсутності спадкоємців (відумерла спадщина), орієнтовна площа яких складає 1,8 млн. гектарів.
Гострою проблемою, яка потребує вирішення в площині земельних реформ, є не витребувані земельні частки (паї) на площі 1,4 млн. га (330 тис. земельних часток).
У процесі консолідації земель на часі перерозподіл колишніх земель колективної власності (проектні польові шляхи, лісосмуги, господарські двори тощо) орієнтовною площею 550 тис. гектара.
Таким чином у активний господарський оборот будуть залучені 6,65 млн. га сільськогосподарських земель, які у даний час не використовуються або використовуються без достатніх правових підстав.
Запроваджується переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності у разі їх продажу, що дозволить створити потужний регуляторний інструмент для подолання парцеляції земель як найбільш негативного наслідку проведеної в Україні земельної реформи.
З метою мінімізації негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств проектом врегульовується питання консолідації земель.
Проектом закону передбачено регулювання земель, пов’язаних із земельними ділянками, на яких розташовані багаторічні насадження та меліоративні системи.
Врегульовано питання щодо обмеження можливості зміни цільового призначення земельних ділянок протягом 10 років після їх придбання.
Передбачаються системні заходи щодо запобігання тіньовим оборудкам із земельними ділянками, а саме:
встановлюються обмеження щодо придбання земель пов’язаними особами, що додатково забезпечить попередження надмірної концентрації земель в одних руках;
передбачається, що покупець ділянки буде зобов’язаний подавати декларацію про свою непов’язаність із суб’єктами господарювання, які вже володіють землями сільськогосподарського призначення;
у разі придбання земель вартістю понад 150 тис. грн (25-30 га) покупець зобов’язаний буде декларувати джерела відповідних доходів (згідно із Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”).
Передбачається, що Закон України “Про ринок земель” буде прийнятий та введений в дію восени 2011 року, що дозволить запровадити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2012 року.
Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Законів України “Про оренду землі”, “Про фермерське господарство”, “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, “Про оцінку земель”, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, “Про іпотеку”, “Про землеустрій”, “Про захист економічної конкуренції”.
Змінами до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлюються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки. Це дозволить уникнути спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Змінами до Земельного та Цивільного кодексів України, Законів України “Про іпотеку”, “Про оренду землі” запроваджується застава прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Для уникнення монополізації на ринку земель, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції вносяться відповідні зміни до Земельного кодексу України, Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Зміни до Цивільного кодексу України (ст. 1277) та Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” спрямовані на врегулювання питання переходу у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, а спадкоємці відсутні (відумерла спадщина) та управління не витребуваними земельними частками (паями).
Зміни до Закону України “Про землеустрій” спрямовані на мінімізацію негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств, створення умов для охорони і стійкого регулювання природокористування шляхом здійснення консолідації земель.
З метою додержання обмежень щодо граничної максимальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи вносяться зміни до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Внесення змін до Закону України “Про оцінку земель” забезпечить інфраструктуру ринку земель відповідними кваліфікованими фахівцями з оцінки земель, а також посилить інститут рецензування робіт з оцінки, що в свою чергу забезпечить захист інтересів землевласників шляхом встановлення реальної ринкової вартості земельних ділянок.
Зміни до Закону України “Про фермерське господарство” передбачають виключення можливості відчуження фермерського господарства як цілісного майнового комплексу юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що узгоджуватиметься з положеннями проекту Закону України “Про ринок земель” в частині визначення набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зміни до Бюджетного кодексу України дозволять акумулювати кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, на спеціальні рахунки центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Загалом доопрацювання та подання на розгляд парламенту проекту закону України “Про ринок земель” дозволить максимально пришвидшити формування законодавчої бази ринкових земельних відносин.
Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рішень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.
Слід зазначити, що на цей час проект Закону України “Про державний земельний кадастр” зареєстровано у Верховній Раді України (реєстр. № 8077 від 04.02.2011) та який 19.05.2011р. прийнято в першому читанні.
Запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення та його ефективного державного регулювання в Україні дозволить забезпечити реалізацію цілої низки важливих на сьогодні проблем, зокрема:
1) повноцінну реалізацію права приватної власності та інших прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення усіма суб’єктами земельних відносин;
2) створення сприятливого ринкового середовища, що забезпечує постійний перехід речових прав на нерухоме майно до найбільш ефективних власників;
3) кардинальне підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства;
4) раціональний перерозподіл та оптимізацію використання земель сільськогосподарського призначення;
5) встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення у процесі їх економічного обороту;
6) підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави;
7) безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку;
8 ) збереження та створення робочих місць у сільській місцевості;
9) покращення транспарентності земельних відносин;
10) стимулювання розвитку інститутів громадянського суспільства у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.
В цілому ж можна констатувати, що світовий досвід показує, що регулювати ринок земель набагато ефективніше, ніж заганяти його “в тінь”. Законодавство багатьох європейських країн передбачає існування системи регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення, маючи, з огляду на характерні історичні чи національні особливості, економічну чи соціальну ситуацію в кожній країні, свої відмінності.
Таким чином прийняття Закону “Про ринок земель”:
розблокує проведення земельних торгів щодо вільних земельних ділянок та прав оренди на них;
створить законодавчі умови для зняття мораторію;
сформує коло набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення: громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування;
обмежить участь іноземного капіталу;
припинить спекуляцію земельними ділянками сільськогосподарського призначення;
встановить заборону надмірної концентрації земельних ділянок;
визначить державний орган з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності (Державне агентство земельних ресурсів);
забезпечить стале землекористування шляхом визначення механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
Разом з тим Микола Присяжнюк зауважив, що земельна реформа за своєю суттю не дорівнює лише введенню ринку землі сільськогосподарського призначення. «Це цілий комплекс стратегічних заходів таких як: створення прозорого ринку землі, залучення фінансових ресурсів у сферу АПК, охорона родючості ґрунтів, інвентаризація, розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж населених пунктів, демаркація державного кордону, створення електронного загальнодержавного земельного кадастру», – роз’яснив очільник Мінагрополітики.
Микола Присяжнюк наголосив, що завершення земельної реформи – один з пріоритетів влади. «Це дуже сміливе і відповідальне рішення. Проте сьогодні влада розуміє і глибоко усвідомлює, що без завершення земельної реформи не можливий подальший економічний розвиток аграрного сектору та й країни в цілому», – упевнений міністр.

Прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України

(Газета “День за днём”, 29.06.2011 р.)QR-код інформаційної картки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області

Кадастрова карта
Публічна кадастрова карта
Наші новини
Новини України
Головне управління Держземагентства у Тернопільській області видало п’ять наказів про відведення земельних ділянок учасн...
На Харківщині землевпорядники дали дозвіл на відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва батьку героя Н...
До Державного бюджету України від наданих землевпорядниками Кіровоградщини адмінпослуг надійшло понад 1,76 млн гривень
Землевпорядники Черкащини провели повторну нормативну грошову оцінку земель 64 населених пунктів
На Буковині землевпорядники видали 577 наказів про розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної вл...
Землевпорядники Житомирщини розробили методичні рекомендації для створення громадських пасовищ
Землевпорядники Буковини провели державну експертизу 249 об’єктів
У липні на прийом до землевпорядників Миколаївщини звернулося 150 громадян
Народні депутати України підтримали законопроект Держземагентства стосовно заборони продажу земель сільгосппризначення
Учасники “круглих столів” в Ужгороді та Харкові висловилися за вдосконалення законопроекту щодо порядку продажу права ор...
RSSАрхів Держкомзему
  • Землевпорядники Черкащини провели державну землевпорядну експертизу 372 об’єктів
  • На Вінниччині відбувся “круглий стіл” у рамках широкого обговорення законопроекту стосовно заборони продажу земель сільг...
  • Сергій Рудик ініціює відновлення практики підвищення кваліфікації державних службовців з мовної підготовки
  • У Запорізькій області у порядку відшкодування втрат сільсько- та лісогосподарського виробництва на спецрахунки органів м...
  • На Кіровоградщині десять учасників АТО отримали дозволи на відведення земельних ділянок
  • Землевпорядники Закарпаття зареєстрували 14793 земельні ділянки
  • На Рівненщині власники земельних паїв уклали 93 тис. договорів оренди
  • Землевпорядники Закарпаття провели державну експертизу 271 об’єкта
  • Землевпорядники Миколаївщини за круглим столом обговорили актуальні питання у сфері земельних відносин
  • У Запорізькій області проведено державну землевпорядну експертизу 130 об’єктів
  • Землевпорядники прийняли перші рішення про виділення земельних ділянок родинам героїв Небесної сотні
  • Землевпорядники Київщини перерахували одноденний заробіток для підтримки Збройних сил України
  • Для зменшення споживання природного газу на Рівненщині запропоновано відводити землі під видобуток торфу
  • Державні кадастрові реєстратори Запорізької області зареєстрували 17070 земельних наділів
  • На Житомирщині цього року проведено нормативну грошову оцінку земель 234 поселень
  • Землевпорядники Запорізької області ухвалили 1419 рішень щодо розпорядження землями сільгосппризначення
  • Землевпорядники Черкащини проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з актуальних питань у сфері земельних відносин
  • Землевпорядники Кіровоградщини провели державну експертизу 585 об’єктів
  • Державні кадастрові реєстратори Херсонщини зареєстрували 10568 земельних наділів
  • Сергій Рудик очолив українську делегацію для участі у сесії Комітету експертів ООН
RSSДо обговорення
  • Середа, 13 серпня 2014
    Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі місцевого самоврядування при розпорядженні землями державної власності”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 07 серпня 2014
    Доопрацьований проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Типового договору оренди землі”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 07 серпня 2014
    Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 та від 17 жовтня 2012 р. № 1051”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Понеділок, 04 серпня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Порядку обстеження та оновлення пунктів Державної геодезичної мережі”-- Delivered by Feed43 service […]
  • П'ятниця, 18 липня 2014
    Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 17 липня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження уніфікованої форми Акта, що складається за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 26 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Республіки Македонія”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 26 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 26 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Греції”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 26 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Нідерландів”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Середа, 25 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження зразка Реєстраційного посвідчення апаратури супутникових радіонавігаційних систем”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Понеділок, 23 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях”-- Delivered by Feed43 service […]
  • П'ятниця, 20 червня 2014
    Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про внесення змін до Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації”-- Delivered by Feed43 service […]
  • П'ятниця, 06 червня 2014
    Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель”-- Delivered by Feed43 service […]
  • Вівторок, 03 червня 2014
    Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення державного обліку, реєстрації та проведення експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів”-- Delivered by Feed43 service […]
  • П'ятниця, 30 травня 2014
    Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Державний фонд документації із землеустрою” та результати його громадського обговорення-- Delivered by Feed43 service […]
  • Понеділок, 26 травня 2014
    Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" та результати його громадського обговорення-- Delivered by Feed43 service […]
  • Середа, 21 травня 2014
    Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1997 р. № 269” та результати його громадського обговорення-- Delivered by Feed43 service […]
  • П'ятниця, 16 травня 2014
    Доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо вдосконалення надання адміністративних послуг"-- Delivered by Feed43 service […]
  • Четвер, 15 травня 2014
    Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо активізації проведення земельних торгів” та результати його громадського обговорення-- Delivered by Feed43 service […]
Сторінка 1 з 212
ᚧТоп Україна, Рейтинг та каталог українських веб-сайтівᚧᚪКаталог сайтів Україниᚪ