Головне управління Держземагентства у Миколаївській області

ᚼАрхів розділу ‘Виконання завдань Держземагентства’ᚼ

Звіт про інвентаризацію документів, які містять топографо-геодезичні та картографічні дані
Рекомендації щодо формування звіту про інвентаризацію містобудівних, топографо-геодезичних, інших документів, які містять топографо-геодезичні та картографічні дані

На прошлой неделе состоялась пресс-конференция начальника управления Госземагентства в Первомайском районе Ивана Люткевича
И. Люткевич: Мы поначалу не знали, планировать ли информационные мероприятия, которые у нас были намечены, но потом решили, что жизнь продолжается, у людей есть проблемы, которые надо решать. Таким образом, я бы хотел начать с того, чем занимался наш территориальный орган Госземагентства в минувшем году и какие задачи стоят перед нами в 2014 году. Управление Госземагентства в Первомайском районе было реорганизовано в сентябре 2012 года, а приступило к работе с января 2013 года, когда было закрыто управление Госкомзема в Первомайске и отдел Госкомзема в Первомайской райадминистрации. На сегодня наше управление обеспечивает решение земельных вопросов для двух административных единиц — Первомайск и Первомайский район. Штатная численность — 26 человек. Основные задания управления — координация работы по проведению земельной реформы, ведение Государственного земельного кадастра и подготовка соответствующей документации, работ по землеустройству и мониторингу земель, а также подготовка землеустроительной документации и участие в мероприятиях по рынку земли.
В 2013-м выполнен большой объём работы. В первую очередь, это налаживание Государственной кадастровой системы. В Интернете можно найти на ортофотоплане ту или иную часть города или района, определить местоположение земельного участка и проверить, есть ли он в системе.
Регистрация земельных участков теперь находится в ведении управления Госземагентства, а регистрация прав на земельные участки возложена на Минюст, где регистрируются все имущественные права на землю и недвижимость. В 2013 году управлением Госземагентства было зарегистрировано 4109 участков, из них 431 участок — в Первомайске и 2678 — в Первомайском районе. Это связано с тем, что паи землепользователей могут состоять из нескольких земельных участков, каждый из которы регистрируется в отдельности. Также выдано 2997 выписок из Государственного земельного кадастра. То есть, люди обращаются к нам при продаже земельных участков или других отчуждений, потому что при совершении нотариальных действий необходима выписка из Государственного земельного кадастра. Горожане получили 614 выписок, жители района — 2383 выписки. Кроме того, в 2013 году сделаны 1467 выписок по поводу нормативно-денежной оценки земли. Эти документы нужны для судебных исков, оформления наследства, заключения договоров аренды. Всё это свидетельствует о том, что в 2013 году управление Госземагентства работало в напряжённом режиме, но со своими заданиями справилось. Граждане и органы власти претензий к работе нашего управления практически не имеют.
Есть вопросы относительно землепользователей и граждан, которые обращались за той или иной справкой, и управление не смогло документ выдать. Причиной является частично изменённая индексная кадастровая карта. По картматериалу, к примеру, участок входит в границы города, а выдача государственного акта осуществлялась администрацией района. Это особенно было видно по ситуации с районом коттеджей, где рядом были розданы земельные участки, которые уже входили в территорию Первомайска, а выдавать приходилось в районе. Поэтому проводилась интенсивная работа по изменению индексной кадастровой карты. Однако изменить её не просто, потому что речь шла о программном обеспечении. Но мы справились с этим своими силами, направили свои коррективы в Госземагентство, и хотя некоторые проблемы оставались, вопрос по участкам в районе коттеджей мы закрыли.
В чём причина того, что люди не всегда довольны результатами? Законодательство было принято, однако не были введены функционалы данной программы. Если была допущена ошибка при введении обменного файла в систему, то исправить её нет возможности. В начале минувшего года я надеялся, что за 6-8 месяцев эти проблемы решатся, но эти проблемы решены не полностью. Отсутствует функционал по исправлению кадастровых номеров, которые были присвоены с ошибками в минувшие годы. Невозможно внести изменения в данные о месте расположения участка. То есть, некоторые участки у нас вдруг оказались в Днепропетровской области. В общем, нам нужно урегулировать законодательное поле, и принятые законы нужно дорабатывать. К сожалению, это не зависит от управления Госземагентства. Мы пытались, как могли, влиять на ситуацию, отправляли запросы, на эту тему были даже обращения на «горячую линию» в Кабмин.
Сейчас выполняется работа по выявлению земельных участков, по которым есть документация — государственный акт или договор аренды, а в кадастровой системе они отсутствуют. Мы выявили более 4000 участков, которые не внесены в Национальную кадастровую систему. Мы также занимаемся выявлением земельных участков, которые внесены в кадастровую систему с ошибками. То есть, о чём я говорил прежде, – часть участка находится в Днепропетровской области или вообще в Чёрном море. До 2013 года обменными файлами и наполнением базы данных занималось госпредприятие «Государственный кадастровый центр». На работу его мы повлиять не могли, потому что тогда занимались регистрацией земли и правоучредительными документами. Сегодня мы имеем дело с результатами работы «Государственного кадастрового центра». Нам нужно перепроверить в базе данных национальной кадастровой системы 27,5 тысяч участков в районе и около 7 тысяч в Первомайске. На сегодня проверено 10,5 тысяч участков. То есть каждый день мы проверяем до 1000 участков в день и при этом выполняем свою текущую работу. Думаю, что в скором времени мы её завершим, и у нас будет полная картина того, что представляет собой база данных НКС на наших территориально-административных единицах.
Коротко о заданиях, которые стоят перед нами. Граница города и района так и не определена. Но сегодня мы занимаемся также и границами сёл и посёлков городского типа. Там тоже проблемы. На старых картах — одна граница, на индексных — другая. И опять неясно, кто принимает решения по земле — сельсовет или райадминистрация. Кроме того, ведётся работа по инвентаризации земли. В городе эта работа уже проведена. Результаты инвентаризации переданы в горсовет. В сельсоветах такие работы не ведутся, хотя их необходимость председатели признают. Причина — отсутствие средств в сельских бюджетах. Но работу нужно делать, и делать оперативно. Что касается границ населённых пунктов, то здесь тоже нужно оформить землеустроительную документацию по установке границ. Эта работа будет, я думаю, проводиться в 2014 году, если будут средства в бюджете.
Ещё одна проблема — проезды и проходы общего пользования между земельными участками в районе. Эти проезды используются в комплексе с паями. И на сегодня есть проблемы в оформлении их тем товаропроизводителям, которые используют паи. Позиция Главного управления Госземагентства у 2013 году была следующая: нужно проводить аукцион. Сегодня эта позиция изменилась. Теперь предлагается решением РГА без аукциона передавать их товаропроизводителю. Это приведёт к наполнению сельских бюджетов. По нашим данным, площадь таких общих проездов составляет около 800 гектаров по району. А это около 350 тысяч гривен в бюджет. И это тоже нужно сделать в 2014 году.
Есть вопрос о нераспределённых паях на территории района. Они есть, их кто-то использует, но оформить их невозможно из-за неопределённости законодательной базы. Тут уж нужно сельсоветам своими решениями принимать такие паи в коммунальную собственность а потом уже сдавать в аренду.
Есть проблема и у самого управления Госземагентства. Это разрозненные помещения. Часть находится в исполкоме, часть — в РГА. Это несколько затрудняет работу коллектива. За год этот вопрос не решился, но я надеюсь, что в ближайшие 2-3 месяца он решится. Потому что управлять надо из одного места. У нас устаревшая техника, и с этим тоже трудности. Но коллектив у нас профессиональный, и я полностью на него полагаюсь. И по случаю нашего профессионального праздника — Дня землеустроителя, который в нынешнем году совпал с Международным женским днём, хочу пожелать всем моим коллегам достатка и заинтересованности в работе, а женщинам — мира и любви.

Записала Н. Заражевская

(Газета “ТВ Всесвіт”, 05.03.2013 р.)

Засідання колегії відбулося під головуванням керівництва обласної землевпорядної служби, інституту землеустрою, обласного центру державного земельного кадастру.
В роботі засідання взяли керівники структурних підрозділів Головного управління Держземагентства у Миколаївській області та управлінь і відділів Держземагентства у районах і містах Миколаївщини.
Робота представницького органу розпочалася з обговорення і затвердження організаційних питань, зокрема, щодо порядку роботи колегії у ІІ півріччі.
Перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Миколаївській області В. В. Лепеха проінформував присутніх про підсумки роботи територіальних органів земельних ресурсів за І півріччя. Він детально зупинився на ряді проблем реформування земельних відносин.
Так, з початку року зазнала змін процедура реєстрації земельних ділянок. Наразі вона знаходиться у компетенції органів юстиції. Співробітництво між обома державними установами в цьому аспекті ведеться. Однак координація міжвідомчих зусиль має значний потенціал до удосконалення. Тож Віталій Васильович закликав територіальні органи Держземагентства до активізації спільних заходів, в тому числі й звірок зареєстрованих земельних ділянок. “Адже у випадку виявлення будь-яких неточностей щодо своєї землі, людина обов’язково звернеться до суду. І тоді, як не крути, органи земельних ресурсів все одно залучатимуться до розгляду судових справ в якості третьої сторони”, – підсумував посадовець.
Звернув він увагу і на наявну на даний час заборгованість низки районів перед державним підприємством “Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” за виконані роботи по нормативно-грошовій оцінці землі. Втім, як розповіли керівники відділів Держземагентства у Вознесенському, Врадіївському та Новоодеському районах, гроші за роботи сплачено, однак “зависли” у казначействі.
Начальник управління державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства у Миколаївській області О. Г. Максименко зупинилася на проблемах уточнення індексних кадастрових карт (ІКК). Цей інформаційний продукт виготовлявся з 2007 по 2011 роки.
У серпні 2011 року відбулася звірка меж населених пунктів по ІКК. Наприкінці цього ж року вони були прийняті в роботу. У квітні 2013 року проведено звірку кадастрових карт у Миколаївському та Березанському районах.
До 08.07.2013 тривало уточнення карт Миколаївщини, що межують з кадастровими картами суміжних областей, а відтак потребують узгодження з відповідними земельними органами сусідніх регіонів. Цей процес нелегкий, тим більше, що одним з моментів є уточнення карт по с. Коблеве Березанського району та їх узгодження з Одеською областю.
Учасники засідання обговорили питання встановлення меж населених пунктів, що має попередити самозахоплення містами прилеглих земель навколишніх сільських рад. Це має місце, зокрема, у Вознесенську.
В. В. Лепеха проінформував присутніх про інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення. За його словами, обрано кілька пілотних районів, зокрема, Березнегуватський, Снігурівський, Новоодеський, Баштанський. В них роботи з інвентаризації мають бути завершені до 01.10.2013. До 18 серпня має відбутися тендер з проведення цих робіт. По завершенню
На всю Україну на ці цілі виділено 212 млн. грн. В регіони, що потребують проведення інвентаризації, передбачалося направити по 10% коштів. Однак завдяки клопотанню керівника Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, для нашого регіону цей показник збільшено.
Наприкінці засідання виступив керівник обласної спілки землевпорядників М. С. Панкратов. Він повідомив про своє рішення піти з займаної посади за станом здоров’я, а також вивести зі керівного складу 2 осіб. Натомість він запропонував увести до складу правління 3 осіб, які, на його думку, оживлять роботу громадської організації, зможуть привнести свіжий погляд на діяльність спілки, що налічує близько 400 членів.
На завершення засідання перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Миколаївській області В. В. Лепеха наголосив на необхідності координації зусиль всіх землевпорядників Миколаївщини, подякував керівникам територіальних підрозділів Держземагентства, що показали найкращі результати діяльності, закликав до наслідування й перебирання практичного досвіду вирішення поточних проблем.

9 квітня 2013 року наказом Держземагентства України N 142 «Про внесення змін до наказу Держземагентства України від 28 лютого 2013 року N 72» затверджено Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб» які визначають механізм передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування.
Рішення Головного управління Держземагентства у Миколаївській області (далі: територіального органу) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування рекомендується приймати у вигляді наказу (далі – наказ).
Наказ приймається по кожній земельній ділянці окремо.
Заявнику надається завірену належним чином копію наказу.
Наказ рекомендується приймати у місячний термін.
У разі якщо проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності розроблені на підставі рішень, прийнятих до 01.01.2013 року органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування (далі – відповідні органи), рішення про затвердження проекту землеустрою рекомендується приймати територіальним органом.
У разі якщо рішення про надання у оренду земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності прийняті органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року, але відповідні договори оренди не були укладені, їх укладання рекомендується приймати теж територіальним органом.

Механізм прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою

При надходженні до територіального органу клопотання громадян, про одержання у власність або користування земельної ділянки, здійснюється його реєстрація та вносяться відомості до програмного забезпечення.
Після реєстрації клопотання територіальний орган зобов’язаний у двадцятиденний строк перевірити:
- наявність викопіювання на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання для ведення фермерського господарства);
- відсутність передачі заявнику земельної ділянки безоплатно у власність;
- чи відносяться землі до земель сільськогосподарського призначення державної власності;
- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою та іншим проектам землеустрою та документаціям;
- чи має право особа набувати права користування земельною ділянкою;
- чи підлягає продажу земельна ділянка (право на неї) на земельних торгах у разі надання земельної ділянки в оренду;
- наявність нормативної грошової оцінки земель.
2. У разі дотримання вищевказаних вимог, територіальний орган у п’ятиденний строк готує наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
3. Територіальний орган у п’ятиденний строк після підписання та реєстрації наказу надсилає заявнику лист із завіреною копією наказу.

Механізм прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою

1. При надходженні (після державної реєстрації земельної ділянки та права власності держави на неї) до територіального органу проекту землеустрою або технічної документації, підписаного сторонами договору оренди земельної ділянки, у п’ятиденний строк перевіряється:
- зміст проекту, технічної документації із землеустрою, договору оренди на відповідність вимогам діючого законодавства;
- наявність витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (у разі передачі земельної ділянки у користування).
2. У разі відсутності зауважень до поданих матеріалів, територіальний орган у чотириденний строк готує наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування.
3. Територіальний орган у п’ятиденний строк після підписання та реєстрації наказу надсилає заявнику лист із завіреною копією наказу.
4. У разі передачі земельної ділянки в оренду територіальний орган здійснює заходи щодо організації підписання договору оренди.
5. У разі невідповідності законодавству або наявності зауважень до поданих матеріалів, територіальний орган протягом п’яти днів інформує заявника про відмову у наданні земельної ділянки із зазначенням конкретних причин відмови.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 6.09.2012 №5245-VI, який набрав чинності 1.01.2013, внесено зміни до статті 122 Земельного кодексу України в частині повноважень щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Зокрема, пунктом 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Наказом Держземагентства України від 28.02.2013 №72 “Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб” доведено до відома головних управлінь Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі і рекомендовано для використання в роботі Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб та Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та/або внесення змін до них.
Разом з тим, цим Наказом передбачено можливість прийому звернень чи клопотань, які подаються до Головного управління з питань передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для всіх потреб через територіальні органи нижчого рівня, в межах області.
На підставі цього наказу Головного управління Держземагентства у Миколаївській області від 19.03.2013 №25-в “Про виконання наказу Держземагентства України від 28.02.2013 №72 “Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб” зобов’язано територіальні органи Держземагентства у Миколаївській області забезпечити прийом звернень (клопотань) юридичних та фізичних осіб з питань передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб та подання їх до Головного управління.
При надходженні до територіального органу клопотання від зацікавленої особи в одержанні безоплатно у власність чи користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідний територіальний орган в той же день передає електронною поштою звернення (клопотання) до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області для здійснення реєстрації такого клопотання.
Після реєстрації клопотання відповідний територіальний орган зобов’язаний у строк, що не перевищує 20 днів, перевірити матеріали додані до клопотання на відповідність вимогам чинного законодавства.
Якщо матеріали, додані до клопотання, відповідають вимогам чинного законодавства, у строк, що не перевищує 5 днів, за допомогою програмного забезпечення Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області готується проект наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Якщо заявник протягом 5 днів після підписання наказу не звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області за належним чином завіреною копією наказу, надсилається заявнику лист із зазначеною копією наказу.
У разі невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства Головним управлінням відмовляється заявнику у наданні відповідного дозволу у письмовій формі (ст. 118, 123 ЗКУ).

(Газета "Голос Казанківщини", 27.04.2013 р.)

З 1 січня 2013 року набули чинності ряд законодавчих та нормативних актів, які суттєво змінюють процедуру набуття прав на землю, формування земельних ділянок та реєстрації прав на них. Так, у відповідності з новим законодавством, змінилися функції Держземагентства, органів державної виконавчої влади у цій сфері.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (діє з 01.01.2013 р.) визначено, що немає потреби в розробці проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, проектів землеустрою щодо формування земель комунальної власності та проведення розмежування земель державної і комунальної власності. З моменту вступу в дію цього закону всі землі в Україні вважаються розмежовані, без додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. При цьому державна реєстрація права власності держави, територіальних громад на земельні ділянки буде здійснена на його підставі, без прийняття відповідних рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Закон чітко визначає землі та земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності. Землями комунальної власності визначено всі землі в межах сіл, селищ, міст, крім земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, а також земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є у державній власності. Всі інші землі (крім земель приватної власності) в силу закону залишатимуться у державній власності, що сприятиме ефективному управлінню територією, регулюванню податкової бази за рахунок плати за землю, уникненню конфліктних ситуацій та судових розглядів.
Законом надаються центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, виключаючи зазначені повноваження в місцевих обласних державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Указом Президента України № 770/2012 від 29 грудня 2012 року було внесено зміни до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, які набули чинності 10 січня 2013 року. Відтепер Держземагентство України, згідно покладених на нього завдань, передає, відповідно до закону, безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб. А наказом Мінагрополітики від 25.01.2013 року за №40 затверджені зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області, згідно з якими останнє передає, відповідно до закону, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України “Про Державний земельний кадастр”, норми якого привнесли ряд історичних нововведень у земельні відносини.
Віднині реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами. Держземагентство України (його територіальні органи) реєструє земельні ділянки у кадастрі та надає витяги з земельного кадастру. Права ж власності на землю, у тому числі договори оренди, купівлі-продажу, міни, успадковування тощо, реєструють Укрдержреєстри, що знаходяться при управліннях юстиції. Між органами земельних ресурсів та відповідними структурами Міністерства юстиції налагоджено автоматичний обмін даними.
Завдяки автоматизованій Національній кадастровій системі (НКС) державна реєстрація земельних ділянок відбуватиметься в кілька разів швидше, що призведе до відсутності черг. Система повністю автоматизована, кожна дія реєструється і відстежується. В такий спосіб уникаємо накладок — відразу при реєстрації система перевіряє, чи правильно лягає ділянка на карту.
Забезпечувати постійну роботу єдиної бази земельних ділянок покликані кадастрові реєстратори. Вони приймають документи, видають витяги та довідки і роблять це в законодавчо встановлені терміни. Відомості про всі зареєстровані земельні ділянки на території України заносяться в єдину Національну кадастрову систему.
В Україні ніколи не було технічної можливості зібрати дані про абсолютно всі ділянки і, як елементи своєрідної мозаїки, скласти їх у єдину електронну картинку та покласти їх на карту. Досі усі архіви велися в паперовому вигляді. Нова система перетворює будь-які координати в національну систему УСК-2000. Загальнодоступною є інформація про межі і розміри ділянки, форму власності та цільове призначення. При цьому персональних даних власників або орендарів земельної ділянки у загальному доступі не внесено. Адже це суперечить закону про захист персональних даних.
На сьогодні кожен бажаючий може відвідати в межах України, в он-лайн режимі на офіційному веб-сайті Держземагентства, публічну кадастрову карту, яка є складовою НКС, та знайти свій наділ. Для цього треба ввести кадастровий номер у пошукову систему. Але не виключені випадки, коли власник не виявить своєї ділянки або знайде її не в тому місці, де вона знаходиться в натурі. Усі передові країни пройшли тернистим шляхом виправлення помилок. Доведеться здолати його і нам. Держземагентство закликає власників земельних ділянок, у разі виявлення якихось неточностей, похибок та помилок, звертатись до органів земельних ресурсів для швидкого їх усунення.
З 7.12.2012 р. діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», розроблений з метою спрощення процедури оформлення земельних ділянок у власність, користування (в тому числі на умовах оренди), зміни цільового призначення земельних ділянок, удосконалення порядку розроблення, погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Введена норма, згідно з якою зміна цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, буде здійснюватися за їх ініціативою, без прийняття рішень органами виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім цього, з метою зняття соціальної напруженості в суспільстві, викликаної негативними наслідками від створення комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, законом ліквідовано зазначену комісію та скорочена кількість дозвільних органів, що беруть участь в узгодженні зазначеної документації.
Проекти відведення земельних ділянок тепер узгоджуються. У всіх випадках — органом земельних ресурсів; у випадку, коли на ділянці розташований об’єкт будівництва або планується розміщення такого об’єкта — органом містобудування та архітектури; при відведенні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення — природоохоронними органами; ділянки історико-культурного значення — органом охорони культурної спадщини; земель лісового фонду — органом лісового господарства; земель водного фонду — органом водного господарства. Органи виконавчої влади зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безкоштовно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.
Закріплення на законодавчому рівні складу та змісту проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок дозволить уникнути зловживань з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо необґрунтованих вимог в наданні додаткових матеріалів при узгодженні і затвердженні документації із землеустрою.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт», який діє з 4.12.2012 р., передбачено скасування ліцензування господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт і введення сертифікації виконавців, які виконують такі роботи. Закон дозволить обмежити державне регулювання господарської діяльності у сферах землеустрою та оцінки земель, стимулювати вільну конкуренцію на відповідних ринках, покращувати ефективність виробництва та сприятиме захисту прав споживачів послуг виконавців робіт із землеустрою та оцінки. Цим Законом запроваджується ведення Державного реєстру виконавців робіт із землеустрою та з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Тому, перш ніж замовити виготовлення будь-яких землевпорядних робіт, необхідно поцікавитись наявністю сертифіката у фахівців- землевпорядників.
З 1 серпня 2010 року набули чинності норми Земельного кодексу, які передбачають, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільгоспвиробництва повинні використовуватися відповідно до розроблених і затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та упорядкування угідь, а також заходи щодо охорони земель. Проект землеустрою розробляється з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів. Зміни було внесено Законом України від 04.06.09 р. №1443-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів». До 1 січня 2015 року вимоги щодо проектів землеустрою поширюються тільки на тих власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розміри сільгоспугідь яких перевищують 100 гектарів.
Варто мати на увазі, що проект землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування або суду про проведення робіт із землеустрою та укладеного відповідно до нього договору між землевласником (землекористувачем) та розробником проекту землеустрою, істотними умовами якого є вартість і строки проведення робіт (не більш як три місяці). Розробником проекту землеустрою може бути юридична або фізична особа, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт із землеустрою та сертифікат інженера-землевпорядника. А замовником проекту може бути сільська, селищна, міська або районна рада, міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. Проект землеустрою погоджується з відповідною сільською, селищною, міською радою або районною держадміністрацією і підлягає державній експертизі землевпорядної документації в установленому законом порядку. Відсутність у сільгосппідприємства вищевказаного проекту з 1.01.2013 року передбачає адміністративну відповідальність.

Л. НОВАК-ПАВЛОВА.
Начальник відділу Держземагентства у Доманівському районі.

­(Газета “Трибуна хлібороба”, 21.03.2013 р.)

Практика та перспективи розвитку земель в Україні відрізняються певною специфікою. Вона означена комплексом географічних, природно-кліматичних, політичних і ментальних чинників.
Особливістю українського ринку земель є його початкова глибока сегментація. Це дозволяє говорити про дві принципово різні моделі ринкових відносин в сільськогосподарському та несільськогосподарському сегментах.
Ринок сільськогосподарських земель обмежується орендними відносинами та успадкуванням.
Згідно із законодавством України, ставка орендної плати за землі сільськогосподарського призначення не може бути меншою розміру земельного податку та більшою 12% нормативної грошової оцінки відповідних земель, за винятком, коли орендар визначається на конкурентних засадах.
Середня нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Україні в поточному році становить 20 635 грн. У Миколаївській області цей показник становив становить 17 588,1 грн.
На відміну від ринку сільськогосподарських земель, ринок несільськогосподарських земель активно розвивається.
Так, з початку 2012 року продано 58 земельних ділянок на площі 42,2839 га вартістю 15,4 млн гривень.
Фактично до бюджетів усіх рівнів від продажу зазначених земельних ділянок та сплати розстрочки за раніше викуплені земельні ділянки за 2012 рік надійшли кошти в сумі 22,16 млн гривень:
до державного бюджету – 2,67 млн гривень;
до місцевого бюджету – 19,49 млн гривень.
Відповідно до листа Держземагенства від 23.02.12 №2563/22/7-12 плановий показник надходжень від продажу земельних ділянок до загального фонду державного бюджету на 2012 рік для Миколаївської області складає 1401,20 тис. грн.
Фактично з початку 2012 року до Державного бюджету України надійшло 2669,96 тис. грн., що становить 190% від плану.

З них первинну – у 16, повторну — у 59.
З цієї кількості населених пунктів:
- по 33 населеним пунктам складаються матеріали;
- по 24 населеним пунктам матеріали проходять у Головному управлінні Держземагентства у Миколаївській області державну землевпорядну експертизу;
- матеріали по 2 населеним пунктам передані органам місцевого самоврядування для затвердження.
Незадіяними залишаються 16 населених пунктів (з них з первинного проведення нормативної грошової оцінки земель – 7, з повторного проведення – 9).

Площа сільськогосподарських угідь України становить 41569,4 тис. гектарів, з них 32478,4 тис. гектарів (78% – рілля, 2409,8 тис. гектарів (5,7%) – сіножаті; 5489,7 тис. гектарів (13,1%) – пасовища; 897,7 тис. гектарів (2,1%) – багаторічні насадження; 320,8 тис. гектарів (0,7%) – перелоги. Загалом земельний фонд України становить 60,4 млн. гектарів.
Фактична розораність території України становить 53,8%, чого немає в жодній країні світу. Для порівняння у США цей показник становить 27%, у Франції – 42%, у Німеччині – 33%. В середньому на одного жителя України припадає 0,71 га ріллі.
Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилах, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу.
До найбільш істотних факторів, що впливають на зниження продуктивності земельних ресурсів належать водна та вітрова ерозії, а також антропогенний вплив на земельні ресурси.
Вплив цих факторів має досить суперечливий характер. У ньому наявні як позитивні так і негативні тенденції. З одного боку, вдосконалення технологій і наростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, збільшенню виробництва продуктів харчування. З іншого – безсистемне та безгосподарне використання землі призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення, втрату грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками.
Унаслідок екстенсивного розвитку сільського господарства, водних і хімічних меліорацій відбувається інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, ослаблення стійкості природних ландшафтів України. Сучасний стан ґрунтового покриву досяг критичного рівня і перебуває на межі виснаження. Це зумовлено тривалим екстенсивним використанням земельних угідь, і особливо ріллі, що не компенсувалося рівнозначними заходами з відтворення родючості ґрунтів, посиленням процесів деградації ґрунтового покриву, що зумовлено техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку становить забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами, збудниками хвороб.
Із загальної площі ріллі частка деградованої (внаслідок водної та вітрової ерозії) та малопродуктивної, використання якої є економічно неефективним та екологічно небезпечним, становить 1447,9 тис. га або 4,4%. У складі еродованих земель значну частину становлять землі із сильно- та середньозмитими ґрунтами.
На якісному стані земельних ресурсів позначаються також інші негативні фактори (засоленість, перезволоженість, солонцюватість, тощо). Зокрема, середньо- і сильносолонцюваті ґрунти займають площу 0,5 млн га, а засолені – 1,7 млн га сільськогосподарських угідь. Крім того, 1,9 млн га сільськогосподарських угідь становлять перезволожені землі, а 4,4 млн га сільськогосподарських угідь – землі з підвищеною кислотністю.
Вищезазначені негативні наслідки неефективного та безгосподарського використання основного багатства країни – землі свідчать про необхідність вирішення еколого-економічних проблем у землекористуванні.
Одним із механізмів вирішення проблеми є землеустрій – сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів», який набрав чинності 9 серпня 2010 року.
Цим Законом передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На період до 1 січня 2015 року вимоги щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з розробленими та затвердженими в установленому порядку проектами землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, поширюються лише на тих землевласників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею понад 100 гектарів.
Нині близько 20 тис. землевласників та землекористувачів використовують сільськогосподарські угіддя для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа яких перевищує 100 га. Із них, 253 землевласники (землекористувачі) мають проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь та ще понад 1000 землевласників (землекористувачів) замовили виготовлення таких проектів.
Еколого-економічному обґрунтуванню сівозміни має передувати комплекс організаційно-виробничих заходів щодо впорядкування угідь. У результаті сільськогосподарський товаровиробник має одержати проект, який забезпечить раціональне і ефективне використання усіх земель, створить сприятливі умови для підвищення продуктивності праці, мінімізації капіталовкладень, врегулює питання призупинення ерозійних процесів, визначить площі земель, використання яких є економічно неефективним та екологічно небезпечним.
Крім того, при складанні сівозмін необхідно враховувати нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах.
Розробники проектів землеустрою несуть відповідно до чинного законодавства відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених проектами землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Авторський нагляд за виконанням цих проектів здійснюється виконавцем і передбачає перевірку повноти та якості виконання заходів, окремих рішень, передбачених документацією, а також вимог нормативно-правових актів.