Головне управління Держземагентства у Миколаївській області

ᚼАрхів розділу ‘місто Миколаїв’ᚼ

Порядок виправлення допущених в державному акті на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою помилок, а також порядок отримання нового державного акта замість втраченого або зіпсованого передбачено Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 №325.
Відповідно до цієї інструкції виправлення орфографічних або технічних помилок у державному акті не допускається. Землевласник (землекористувач), у разі виявлення таких помилок у виданому державному акті, має звернутися до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта. У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок. До заяви (клопотання) необхідно додати: копію такого державного акта, копію акта приймання-передавання межових знаків на зберігання; копію акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копію документа, на підставі якого набуто право на землю. Новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження вищезазначених документів до територіального органу Держкомзему за рахунок органу, який здійснив реєстрацію такого державного акта. Державний акт, у якому було допущено помилку, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.
При втраті (пошкодженні) державного акта землевласнику (землекористувачу) видається новий державний акт. Для його отримання необхідно письмово звернутися до відповідного територіального органу Держкомзему. У заяві (клопотанні) зазначається: де, коли і за яких обставин втрачено (пошкоджено) державний акт. До заяви (клопотання) додаються: копія акта приймання-передавання межових знаків на зберігання; копія акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копія документа, на підставі якого набуто право на землю. При втраті державного акта землевласник (землекористувач) розміщує відповідне повідомлення в місцевих друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом місяця з дня публікації ніяких повідомлень щодо втраченого державного акта не надійшло, землевласнику (землекористувачу) видається новий державний акт. Видача державних актів взамін втрачених (пошкоджених) здійснюється протягом 15 робочих днів з дня отримання територіальним органом Держкомзему заяви (клопотання) з усіма необхідними додатками на платній основі відповідно до законодавства.
Новий державний акт (на ім’я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребовування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до статті 4 Закону України "Про нотаріат".
Новий державний акт взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається за наявності в територіальному органі Держкомзему другого примірника відповідного державного акта та/або документації із землеустрою Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника (користувача) в державному реєстрі земель та за умови дотримання вимог щодо розміщення повідомлення про втрату державного акта в місцевих друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, або свідоцтвом про право на спадщину.
Державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що нотаріус здійснює проставлення відповідної відмітки за наявності витягу з Поземельної книги.
Згідно з Порядком ведення Поземельної книги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, витяг з Поземельної книги надається територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у разі наявності в автоматизованій системі державного земельного кадастру даних про відповідну земельну ділянку. .
Право на отримання витягу з Поземельної книги мають власник (користувач) земельної ділянки, суб’єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи. Надання витягу з Поземельної книги здійснюється на платних засадах. Для отримання витягу вищезазначена особа має надати до територіального органа Держземагенства відповідну заяву, у якій необхідно зазначити кадастровий номер земельної ділянки та (або) відомості про власника (користувача) земельної ділянки, а також копію документа про сплату послуг за надання витягу. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 встановлено плату за надання витягу з Поземельної книги у розмірі 71 грн. Для отримання витягу фізична особа разом із заявою повинна пред’явити документ, що посвідчує її особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи – документ, що підтверджує повноваження діяти від імені таких осіб. При цьому особа, що представляє особу-нерезидента, повинна пред’явити документи, що легалізовані в порядку, встановленому законодавством України.
Витяг є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям за письмовим запитом нотаріуса і є дійсним протягом року з моменту його видачі.
Територіальний орган Держземагентства протягом десяти днів після реєстрації заяви аналізує її і надає заявникові у письмовій формі витяг або відмову в його наданні. Відмова у наданні витягу надається у разі, коли заявник не має права на отримання відомостей з Поземельної книги, зазначених у його заяві, або ним було порушено вимоги Порядку ведення Поземельної книги чи відповідні відомості відсутні у Поземельній книзі.
У разі коли особі відмовлено у наданні витягу, кошти, сплачені за його надання, поверненню не підлягають.
Управління Держкомзему у місті Миколаїв

Шановний власник земельної частки (паю)!

Земельна реформа в Україні дала змогу кожному члену сільськогосподарського підприємства та пенсіонеру з їх числа отримати власний земельний наділ.
Селяни тривалий час були позбавлені найголовнішого права – права розпоряджатися своєю власністю. Багато з них вже померли, так і не скориставшись економічними перевагами володіння землею.
Проте кожен власник земельної ділянки повинен мати право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Для цього і впроваджувалася земельна реформа. Тому лише Вам, як землевласнику, вирішувати: чи продавати землю, чи здавати її в оренду або ж власноруч обробляти.
Нині реформування земельних відносин в Україні – на фінішній прямій.
Що дасть запровадження ринку землі пересічному селянинові? Які вигоди від цього він зможе набути?
На ці та інші запитання дає відповіді проект Закону України «Про ринок земель».
Чи зможе одна особа скупити всі землі на території одного району, області?
Ні, не зможе. Максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть для: Полісся – 1500 га, Лісостепу – 1750 га, Степу – 2100 га, Карпат – 900 га, Криму – 1100 гектарів, але, у будь-якому випадку, у власності однієї особи на всій території країни не зможе бути більше 2100 га сільськогосподарських земель.
Які переваги матимуть молоді спеціалісти та особи, котрі господарюють на землі, при купівлі сільськогосподарських земель?
Таким особам надається право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з розстроченням платежу терміном на 5 років.
Чи зможуть банки скупити значні площі земель сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Земельні ділянки, на які звертається стягнення по неповернутому кредиту, підлягають продажу на прилюдних торгах і не переходять у власність банку.
Чи зможуть скупити землю спекулянти для перепродажу?
Ні, не зможуть. Встановлюватимуться високі ставки державного мита при перепродажу сільськогосподарських земель, які унеможливлять спекулятивні оборудки із землею.
Яким чином власник зможе розпорядитися своєю ділянкою?
Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельну частку (пай)?
Якщо натепер орендна плата за земельну частку (пай) становить у середньому 300 – 350 гривень за 1 гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона швидко зростатиме до 600 – 700 гривень і з розвитком ринкових відносин буде й надалі неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці набувати у власність землі сільськогосподарського призначення?
Ні, не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Які правовстановлюючі документи повинен мати власник земельної ділянки, щоб вільно нею розпоряджатися?
Основним документом, що посвідчує право на землю, є державний акт на право власності на земельну ділянку. Цей документ дає право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.
Хто зможе набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?
Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть бути виключно:
громадяни України;
фермерські господарства;
держава та органи місцевого самоврядування.
Всеукраїнська Громадська Організація “Спілка землевпорядників України”

(Газета “Вечерний Николаев”, 05.07.2011 р.)

Одним із завдань Управління Держкомзему у місті Миколаїв є організація розгляду звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, забезпечення в межах своєї компетенції виявлення та усунення причин виникнення скарг громадян.
Право на звернення – це одне з найважливіших політичних прав громадян, яке сприяє здійсненню та захисту інших прав людини та громадянина, є важливим засобом прояву суспільно–політичної активності громадян. Звернення – це важливий канал зворотного зв’язку населення з органами влади та посадовими особами.
Це право закріплене, перш за все, в статті 40 Конституції України, де зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи
колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Основним Законом права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Аналітична робота зі зверненнями громадян свідчить про те, що, на жаль, не всі громадяни знають, як правильно оформити свої звернення, в якому порядку та в які строки вони мають бути розглянуті. Адже неналежним чином оформлене звернення не підлягає розгляду та вирішенню.
Отже, розглянемо основні питання, що стосуються звернень громадян.

Хто має право звертатися до управління?

Право звернутися до управління Держкомзему у місті Миколаїв із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності управління, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення мають громадяни України. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Не розглядаються звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Звернення в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками. Звернення в інтересах громадянина може бути подано іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність, що отримали від громадянина відповідні повноваження, оформлені згідно з законодавством. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Зауважуємо, що порушені у зверненні питання мають належати до компетенції управління. Якщо питання, порушені в зверненні, не входять до повноважень управління, таке звернення в термін не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Як правильно оформити звернення?

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до управління особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Громадяни мають право звертатися до управління українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене неналежним чином та подане не у встановленому порядку, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються також повторні звернення до управління від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше звернення вирішено по суті.
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Який порядок та строки розгляду звернень?

Управління розглядає звернення у визначені законом строки, перевіряє викладені в зверненні факти, приймає рішення в межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства та повідомляє про результати розгляду звернення особу, від якої воно надійшло. Звернення Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками управління особисто.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів&nbspвід дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник управління або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока&nbspп’яти днів. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Для того, щоб звернення було розглянуто в повному обсязі та якомога скоріше, необхідно чітко та зрозуміло викласти порушене в зверненні питання, а також додати всі наявні у особи, що звернулася до управління, матеріали по справі.

Як здійснюється особистий прийом громадян?

Начальником Управління Держкомзему у місті Миколаїв та його заступниками регулярно проводиться особистий прийом громадян. Прийом ведеться в робочих кабінетах керівництва в установлені графіком дні та години, а саме: щовівторка, щосереди та щочетверга з 9.00 до 16.00 в робочий час.
Під час запису на особистий прийом громадянин надає інформацію про своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, соціальний статус, зміст порушеного питання та інші відомості, необхідні для його вирішення. Під час проведення особистого прийому громадян можуть бути присутні їх представники, повноваження яких оформлені у встановленому законодавством порядку.
Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

В кожній цивілізованій країні юридично закріплюються права і свободи громадян та інших суб’єктів права, а також гарантії їх реалізації та способи захисту.
Право на землю включає в себе право власності та право користування землею. Воно гарантується Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та іншими нормативно–правовими актами. В статті 152 ЗКУ передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Тобто суб’єкт права може вимагати усунення тих чи інших перешкод у здійсненні права на землю, не поєднаних з позбавленням володіння земельною ділянкою (наприклад, якщо інші особи неправомірно зводять будівлі, споруди, саджають дерева, чим унеможливлюють підходи, під’їзди до землі власника чи користувача). Так, статтею 104 ЗКУ визначено, що власники землі та землекористувачі можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин на повітря, земельні ділянки та інше. Вищевказана стаття містить перелік способів захисту прав на земельні ділянки, який не є вичерпним.
Способи захисту – це дії державних органів у межах їх компетенції, які безпосередньо спрямовані на захист земельних прав громадян. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
- визнання прав (особа може подати позов до суду про визнання за собою конкретного земельного права у разі, якщо в інших осіб виникають сумніви щодо наявності останнього, наприклад, у випадку втрати правовстановлюючих документів на землю);
- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (так, наприклад, під час будівництва автомобільних доріг відбувається порушення ґрунтового покриву, який може бути відновлений шляхом рекультивації, вимоги щодо якої визначені в статті 166 ЗКУ);
- визнання угоди недійсною (так, згідно зі статтею 210 ЗКУ угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду. Відповідно до статті 132 ЗКУ угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Згідно зі статтею 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним);
- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (так, відповідно до статті 21 ЗКУ порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам);
- відшкодування заподіяних збитків (таке відшкодування передбачено за збитки, заподіяні як правомірними діями (наприклад, статтею 156 ЗКУ передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання, встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок тощо. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України), так і неправомірними діяннями (наприклад, в результаті прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований. Згідно зі статтею 1175 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в таких випадках відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів);
- застосування інших, передбачених законом, способів (так, наприклад, відповідно до статті 353 Цивільного кодексу України у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості).