Головне управління Держземагентства у Миколаївській області

ᚼАрхів розділу ‘місто Очаків’ᚼ

Згідно зі статтею 198 Земельного кодексу України (далі — Кодекс) при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки), виконуваних для визначення меж земельних ділянок, які включають, у тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376.
Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж. Згідно з пунктом 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ними (ними) особою.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно. Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцем знаходження земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вище зазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
Щодо відмови суміжного землекористувача підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, зазначаємо, що згідно з частиною третьою статті 158 Кодексу земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування. Порядок розгляду земельного спору врегульований статтею 159 Кодексу. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом згідно з частиною п’ятою статті 159 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (погодити межі земельної ділянки), з метою вирішення земельного спору рекомендуємо звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки.
В.В. Кифоренко, начальник відділу Держкомзему умісті Очаків Миколаївської області

(Газета "Очаків", 21.12.2012 р.)

Іноді власникам земельних ділянок чи їх спадкоємцям доводиться зустрічатись із проблемою, пов’язаною з виявленням помилки, допущеної під час виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку. Подальші дії залежать від характеру допущеної помилки у виданому державному акті на право власності на земельну ділянку. Порядок дій закріплений Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою Наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 22.06.2009 року.
Якщо помилка є орфографічною або технічною, землевласник звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням)про видачу нового державного акта. У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок.
До заяви (клопотання) додаються:
- копія державного акта,
- копія акта прийому-передачі межових знаків на зберігання;
- копія акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
- копія документа, на підставі якого набуто право на землю (рішення органу місцевого самоврядування, районної державної адміністрації, договір, свідоцтво про право на спадщину тощо).
Якщо мова йтиме про орфографічну помилку у написанні прізвища, імені, по-батькові, то в такій ситуації потрібно звертатися до суду із заявою про встановлення факту належності вам державного акта як правовстановлюючого документа на земельну ділянку, або ж із позовом про скасування акта та зобов’язання до видачі нового.
Новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження вищезазначених документів до територіального органу Держкомзему. При видачі нового державного акта державний акт, у якому була допущено помилка, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.
Крім допущення технічних чи орфографічних помилок в державному акті на право власності на земельну ділянку трапляються також випадки відсутності печатки на ньому, незазначення дати його видачі чи реєстраційного номера в Книзі реєстрації державних актів. Проте, такі помилки не підлягають виправленню в порядку виправлення технічних, а тягнуть за собою недійсність державного акта та необхідність звернення до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку.
Також типовою стає фактична невідповідність конфігурації земельної ділянки, що полягає у невідповідності розмірів земельної ділянки, які відображені в державному акті, тим, що були виявлені під час проведення нового вимірювання даної земельної ділянки внаслідок складання технічної документації на неї.
Така ситуація може досить часто виникати із державними актами на право приватної власності на землю старого зразка, коли існували ще старі засоби вимірювання земельних ділянок.
В такому випадку потрібно звертатися до суду із позовом про визнання недійсним державного акта та визнання права власності на земельну ділянку в фактичних розмірах.
Зверніть увагу: таке рішення буде винесено за умови, що фактична площа земельної ділянки не більша від вказаної в державному акті, адже виключно у компетенції органів місцевого самоврядування чи районних державних адміністрацій перебуває питання передачі у приватну власність комунальних або державних земель.
Якщо у разі проведення нових обмірів площа ділянки виявиться більшою, суд винесе рішення лише про скасування старого державного акта.
Після винесення відповідного рішення суду необхідно виготовити новий державний акт на право власності на земельну ділянку з вірними розмірами.
У разі відсутності у землевласника (землекористувача) копії акта прийому-передачі межових знаків на зберігання та відсутності такого документа у територіальних органах землевласнику (землекористувачу) для отримання державного акта необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою.
В.В. Кифоренко, начальник відділу Держкомзему умісті Очаків Миколаївської області

(Газета "Очаків", 28.09.2012 р.)

Відповідно до норм ст. 121 Земельного кодексу, громадяни країни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.
На даний час до Відділу надходять звернення щодо оформлення спільної сумісної або спільної часткової власності на земельну ділянку. Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток (спільна сумісна власність).
Земельна ділянка надається для обслуговування житлового будинку (цілого) всім співвласникам такого будинку, незалежно від їх кількості.
Однак, якщо адреса одна, а поділ житлового будинку іде на квартири – кв. 1 та кв. 2, або на відповідні частки – земельна ділянка передасться лише у спільну власність.
За відсутності згоди співвласника будинку (власника іншої квартири або частини житлового будинку) на приватизацію земельної ділянки окремо приватизувати частину земельної ділянки другим співвласником будинку неможливо.
У такому випадку, при наявності висновку БТІ про можливість виділення частини будинку в окреме домоволодіння, за певних умов (капітальна стіна між частинами будинку тощо) громадянин може звернутися до місцевої ради про його узаконення та присвоєння йому окремої адреси.
Окреме домоволодіння повинно мати окрему адресу.
Якщо будинок розділено на окремі домоволодіння, приватизація земельної ділянки здійснюється окремо для кожного з них.
Після цього громадянину (власнику домоволодіння) можна порушувати питання про приватизацію земельної ділянки вже як для окремого будинку.
В.В. Кифоренко, начальник відділу Держкомзему умісті Очаків Миколаївської області

(Газета "Очаків", 31.08.2012 р.)

на заміщення вакантних посад:
завідувача сектора державного земельного кадастру та реєстрації земель;
завідувача сектора землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель;
головного спеціаліста сектора землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель.
Вимоги до кандидата: громадянство України; повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, за спеціальністю землевпорядкування та кадастр; стаж роботи за фахом не менше трьох років або загальним стажем роботи не менше п’яти років; вільне володіння державною мовою; навики роботи на комп’ютері.
До заяви додаються такі документи: особова картка (форма П-2ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4×6; копії документів про освіту, декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою передбаченою Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”; копія документа, який посвідчує особу; медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ; письмова згода на проведення спеціальної перевірки; копія військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних).
Відповідальність за достовірність документів несе претендент.
Заяви приймаються протягом 30 календарних днів після публікації оголошення за адресою: м. Очаків, вул. Шкрептіенка, 10.
Довідки за телефоном: 3-09-98.

(Газета "Очаків", 06.07.2012 р.)

Значна кількість громадян звертається з питанням щодо роз’яснення необхідності присвоєння кадастрового номера земельним ділянкам, що знаходяться в їх власності та користуванні, особливо це стосується при оформленні цивільно-правової угоди на земельну ділянку або житловий будинок.
Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України угода повинна містити кадастровий номер земельної ділянки. Він потрібен обов’язково для оформленої у власність та також для неоформленої земельної ділянки.
Якщо земельна ділянка приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про земельну ділянку не внесені до державного реєстру земель, то відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державний земельний кадастр” їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників у встановленому законом порядку. Технічна документація має бути виготовлена на всю земельну ділянку, їй має бути присвоєний кадастровий номер та внесені всі дані до Державного земельного кадастру з відкриттям Поземельної книги.
Щодо неоформлених (неприватизованих) земельних ділянок, на яких розміщені житлові будинки і власники яких бажають їх продати або іншим чином відчужити, згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державний земельний кадастр” встановлено, що у разі, якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розміщений житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власника житлового будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Власник житлового будинку або власник (користувач) земельної ділянки має право звернутись до землевпорядної організації і замовити вищевказану технічну документацію для присвоєння кадастрового номера.

В.В. Кифоренко, начальник відділу Держкомзему умісті Очаків Миколаївської області, депутат Очаківської міської ради від Партії регіонів

(Газета "Очаків", 25.05.2012 р.)

- головного спеціаліста
Вимоги до кандидата: громадянство України; повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, за спеціальністю землевпорядкування та кадастр, стаж роботи за фахом не менше трьох років або загальним стажем роботи не менше п’яти років; вільне володіння державною мовою; навики роботи на комп’ютері.
До заяви додаються такі документи: особова картка (форма П-2ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4х6; копії документів про освіту, декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою передбаченою Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”; копія документа, який посвідчує особу; медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ; письмова згода на проведення спеціальної перевірки; копія військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних).
Відповідальність за достовірність документів несе претендент. Заяви приймаються протягом 30 календарних днів після публікації оголошення за адресою м. Очаків, вул. Шкрептієнко, 10.
Довідки за телефоном 3-09-98

(Газета "Очаків", 20.04.2012 р.)

На даний час до Очаківської міської ради надходять звернення фізичних та юридичних осіб щодо добровільної заміни отриманих державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою, форми яких були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449 “Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою” (далі — постанова), на яких не зазначено кадастровий номер.
Відповідно до п. 2 постанови раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
За наявності у землевласника (землекористувача) тільки державного акта старого зразка без зазначення на ньому кадастрового номера земельної ділянки, для заміни державного акта необхідне проведення двохетапної процедури, яка буде складатися з визначення, присвоєння кадастрового номера та реєстрації земельної ділянки; виготовлення нового державного акта.
Для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці в обов’язковому порядку необхідна документація із землеустрою, яка містить відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки та графічне зображення земельної ділянки. У даному випадку це буде технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Після виготовлення вищезазначеної документації для отримання нового державного акта землевласнику (землекористувачу) потрібно написати заяву (клопотання) до відповідного територіального органу Держкомзему та додати необхідні документи: копія наявного державного акта, копія акта приймання-передавання межових знаків на зберігання, копія акта перенесення в натуру (на місцевість) охоронних, санітарних, санітарно-захисних та інших зон за їх наявності, копія документа, на підставі якого набуто право на землю.
Новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження відповідних документів до територіального органу Держкомзему. При видачі нового державного акта — державний акт старого зразка повертається до територіального органу Держкомзему на зберігання.

В. В. Кифоренко, начальник Відділу Держкомзему у місті Очаків, депутат міськради від Партії регіонів

(Газета "Очаків", 20.04.2012 р.)

завідувача сектору державного земельного кадастру та реєстрації земель; завідувача сектору землеустрою, моніторингу, охорони,оцінки та ринку земель; головного спеціаліста-юрисконсульта.
Вимоги до кандидатів: громадянство України, повна вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом не менше трьох років або загальним стажем роботи не менше п’яти років; вільне володіння державною мовою; навики роботи на комп’ютері.
До заяви додаються такі документи: особова картка (форма П-2ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4х6; копії документів про освіту, декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою передбаченою Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”; копія документа, який посвідчує особу; медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ; письмова згода на проведення спеціальної перевірки; копія військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних).
Відповідальність за достовірність документів несе претендент.
Заяви приймаються протягом 30 календарних днів після публікації оголошення за адресою м. Очаків, вул. Шкрептієнко, 10.
Довідки за телефоном 3-09-98

(Газета "Очаків", 30.03.2012 р.)

(Газета "Очаків", 02.03.2012 р.)

У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу, ст. 105 Земельного кодексу України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Однак, це положення стосується саме випадків, коли корені або гілки дерева прониклі із сусідньої ділянки і створюють перешкоди для землекористувача в користуванні своєю земельною ділянкою. Наслідками можуть стати дії власників землі і землекористувачів по знищенню коренів дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, без узгодження або повідомлення власника чи користувача сусідньої земельної ділянки про такі наміри. Відрізати корені дерев і кущів можна лише на своїй земельній ділянці, без проникнення на земельну ділянку сусіда. Але зазначене право власника і землекористувача може бути обмежене у випадках, визначених законом. Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р. передбачає обмеження права відрізати корені дерев і кущів у межах охоронних зон об’єктів природно-заповідного фонду, а на власників і землекористувачів ділянок, суміжних з земельними ділянками, на яких розташовані пам’ятки природи, може бути покладено обов’язок забезпечення охорони дерев і кущів, оголошених пам’ятками природи. Законодавство України у деяких випадках обмежує право одного з сусідів вимагати зрізання (викорчовування) дерев (кущів):
- якщо ці дерева (кущі) слугують межовими знаками, вони можуть бути знищені тільки після заміни їх на інші межові знаки;
- якщо ці дерева (кущі) занесені до Зеленої книги або підлягають особливій охороні з інших обставин відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Зрізання (викорчовування) дерев самостійно одним із сусідів не повинне заподіювати шкоди іншому сусідові.
Також ст. 109 цього кодексу зазначено спосіб використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок:
1. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.
2. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.
3. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.
4. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.
У випадку, коли ділянки не приватизовані, вони залишаються у власності територіальної громади, і повноваження щодо вирішення питань, які стосуються користування цими земельними ділянками, належать міській раді.

В. В. Кифоренко, начальник відділу Держкомзему у місті Очаків Миколаївської області, депутат Очаківської міської ради

(Газета "Очаків", 25.11.2011 р.)